Джанкой — назва станції в Криму, а також популярна пісня, що її співали безпритульні.
«Дикий часник» — так звана черемша, широко вживається населенням як приправа до їжі.
«Динамівка» — спортивна шапка.
ДКА — скорочене «Дом Красной Армии», військовий клуб.
«Довгі карбованці» — висока зарплатня, що її платили тим, хто працював на Далекому Сході або на Півночі.
Доха — верхня зимова одежа з оленячої або козлячої шкіри з великим коміром.
Женьшень — цілющий корінь. Росте в Уссурійських пралісах. Вживається у тибетській медицині.
«За віддаленість» — окрема додаткова платня службовцям і робітникам, що зголосилися працювати в далеких закутках Сходу і Півночі СРСР.
Заготпункт — заготівельний пункт.
Зелений Клин — українська назва земель над Уссурі та Амуром. Найбільш заселена частина Далекого Сходу. У часи написання роману населення Зеленого Клину наполовину складалося з українців. У більшості сіл українське населення становило 90%. За часів Скрипника на посаді наркома освіти України на Зеленому Клині навіть проводилася українізація.
Ізюбр — олень, цінний своїми пантами. Таких пантових оленів є лише три види: ізюбр, марал та плямистий олень.
Ічаги — взуття з юхтової шкіри, щось на зразок чобіт.
Кав’яр — ікра.
Калиб — прилад для виливання картечі й куль, подібний до кліщів із спеціальними заглибинами.
Капканити — промишляти звіра капканами.
Карбуз — великий довгий човен, який використовували українські поселенці у Сибіру. У нього могло вміститися ціле село — як у Ноєв ковчег.
Кирпичний чай — пресований у плити чай, який виробляють із чайних відходів.
Кликун — прилад для підманювання птахів або тварин.
Козляк — коротка доха виключно зі шкіри козуль, хутром назовні.
Козуля — місцева назва сарни.
Колонок — хижий звірок з родини тхорів, дуже цінний своїм хутром.
Лучити рибу — бити рибу остю вночі при світлі смолоскипів.
Манзи — назва китайського населення, яке мешкає в Уссурійському краї.
Memento mori! — пам’ятай про смерть (латинський крилатий вислів).
Мизити — розпещувати.
Многогрішний Дем’ян — гетьман України (1669—1672). Був учасником антимосковського повстання Івана Брюховецького. Наказний гетьман Петра Дорошенка на Лівобережжі. 1668 р. став «гетьманом Сіверським», а в березні 1669-го був обраний у Глухові гетьманом України. Звинувачений Москвою у «державній зраді», був засланий у Сибір, де й залишилися його нащадки.
Навзаводи — змагаючись.
Накомарник — маленький полотняний куреник проти комарів.
Ость — прилад для биття риби, складається з довгого дрючка й металевого наконечника у формі виделки з зазубреними кінцями.
ОКДВА — Особая Краснознаменная Дальне-Восточная Армия.
Пагода — буддійський храм.
Падь — долина.
Пантовка — полювання на оленячі роги.
Партстаж — партійний стаж.
«Підйомні» — спеціальні кошти, виплачувані переміщуваним на роботу в далеку місцевість, призначені для покриття витрат на переїзд.
Рвач — той, що любить урвати побільше.
Росомаха — великий хижак родини куниць.
Рябок — лісовий птах, подібний до степової куріпки.
Сажанки — прилад для стріляння стоячи, складається з двох палок, зв’язаних у формі циркуля.
Саранки — квіти, подібні до наших півників, тільки великі. Бувають усіх кольорів.
Сивуч — морська тварина родини ластоногих.
Сірко Іван — кошовий отаман Війська Запорізького Низового, визначний військовий діяч Запоріжжя. Був учасником військових походів Богдана Хмельницького на Польщу, проти турків і татар, московитів. 1672 р. претендував на гетьманську булаву. Це посварило його з новим гетьманом І. Самойловичем та московським урядом; в результаті Сірка було заслано до Тобольська. Герой народних дум і переказів.
Сіхоте-Алінь — гірське пасмо, що тягнеться уздовж узбережжя через увесь Уссурійський край, від Сучану до Амуру.
Таймень — риба-хижак, розповсюджена у гірських річках.
Траппер — мисливець, що промишляє звіра пастками та самоловами.