— Ти завжди ставився до своїх кадрів, як справжній колекціонер, я про це знаю. Але зараз, омадо, мені потрібна не гордість за зібраний потенціал, а критичне бачення і робота на результат… До речі, а у твого ідеального аґента є досвід керівництва? Власне, досвід керівництва збірними командами та багатоходовими операціями?
— На Піфії працювала збірна.
— «Ліктор» лише входив до групи координаторів. Він ще дуже молодий, як на керівника.
— Він швидко набуває якостей лідера. В нього харизма.
— Знаємо ми, яка в нього харизма… А я б, чесно кажучи, не поспішав. Але імператор квапить нас… Добре, омадо. Я даю санкцію на залучення «Ліктора». Введи його до «теми 88» й окресли йому завдання. Ланс тобі допоможе.
Підземні тунелі під Каманійськими горами,
планета Кідронія (4КВ67:3),
система зірки Абелари (55 Рака).
10 семпрарія 416 року Ери Відновлення.
— Ось тут, пане, ми з братом її і знайшли, — мовив робочий клон 1117-ої серії.
Блакитне ґало шахтарської лампи висвітило його тупувате обличчя з надто правильними рисами, притаманними генетичним модифікантам дешевих серій. На поверхні клон виглядав незґрабою, але тут, у глибині рудника, від нього линула загроза. Клон був швидким і сильним. Утричі сильнішим за природнонародженого.
Аґент «Ягд» одягнув спеціальні окуляри, які дозволяли роздивлятись поверхні у різних хвильових діапазонах. В ультрафіолеті на камінні проявились затерті плями органіки. Вони мертвотно світились на стінах і підлозі тунелю.
«Однозначно: тут щось діялось», — вирішив аґент «Ягд» і перемкнув окуляри на фасеточний режим. Тепер він бачив органічні плями одночасно у шести діапазонах. Навіть без аналізаторів він зміг визначити, що кілька днів тому на цьому місці порпалося із півдесятка людиноподібних організмів.
— Ви саме сюди викликали медиків?
— Ні, пане, не викликали, — похитав брилястою головою клон. — Ми ту жінку самі завантажили на «павука» і відправили до поселення. Її там оглядав доктор Мангус. Так належить робити, пане. Вона була чужою, а всіх чужих наказано доправляти до поселення. Таке правило. А медики сюди не ходять, пане. Сюди навіть техніки зі стрижневих копалень не ходять. Лише ми, природжені шахтарі.
— Отже, ви були удвох?
— Так, пане. Ми з братом.
«Цікаво, — подумав аґент, — скільки у тебе, здоровило, братів? Сто тисяч чи двісті?»
Аґент показав клонові кишеньковий прилад.
— Бачиш, це навігатор.
— Так, пане. Я вже бачив навігатори. Вони допомагають ходити печерами.
— Правильно кажеш. У моєму навігаторі міститься карта усіх печер планети, — він увімкнув прилад; над диском навігатора спалахнула тривимірна призма голографічної схеми. — Бачиш оцю червону крапочку? Це місце, де ми з тобою зараз знаходимось. Перехрещення тридцять другого і триста дев'ятого тунелів на третьому рівні рудника «Темне сузір'я». Розумієш?
— Так, пане, я бачив навігатори.
— Тим краще. Покажи мені на цій схемі, як дістатись до Підземного міста.
— Куди дістатись, пане?
— Мені потрібно до Підземного міста. Там живуть ті, хто не підкоряється імператору.
— Весь Всесвіт підкоряється імператору, пане. Окрім злих бридких ящерів, які живуть далеко-далеко звідси.
— Ти, напевне, вважаєш себе дуже мудрим, клоне? Дуже мудрим і дуже хитрим? Так?
— Я простий шахтар, пане. Я шукаю цінні камені і метали. Мудрість та хитрість мені без потреби.
— Ти можеш не боятись мене, клоне. Я не бажаю зла ані тобі ані твоїм братам. Я не видам тебе Службі. Моя мати теж була клонкою. Тисяча чотириста двадцятої серії. Вона працювала на фермі.
— Я нікого не боюся, пане. Мені залишилось жити три роки, потім мене демонтують. Так чого ж мені боятися?
— Я можу зробити так, що ти проживеш до ста років.
— Сто років? Овва! Хіба ж ви безсмертний Велудуман, пане?
— Я не Велудуман, але я маю могутнього патрона. Він живе далеко, на іншій планеті. Він може наказати своїм технікам, і вони вимкнуть твої молекулярні обмежувачі. Ти житимеш дуже довго. До кінця життя в тебе будуть смачна їжа і красиві жінки. Ти ж сильний чоловік? Тобі подобаються красиві жінки?
— У нас є красиві жінки, пане. Вони з нової, тисяча чотириста п'ятдесят п'ятої серії. Дуже красиві. Вони навіть вам, пане, сподобаються.
— А в тебе є мрія?
— В кожного є мрія, пане.
— Я можу здійснити твою мрію, клоне, якщо ти покажеш мені шлях до Підземних.