— Ні, ні, — перебив доньку підполковник. — Абсолютно ні. У ньому навіть щось цікаве є, у цьому опусі… Я думаю, коли вмієш помічати смішне, значить, можеш і серйозно поставитися до справи… І взагалі написано не без таланту.
— Я не одна писала. З друзями. Це наш колективний твір.
— А може, сама хочеш стати детективом?
Наталя засміялася і енергійно заметляла головою, замахала руками.
— Мене Капітоліна Сергіївна у кіно сьогодні запрошувала, — згадала вона. — Дзвонила. І тебе теж.
— От і чудово, — зрадів Коваль. — Піди до них, а за мене попроси вибачення. Скажеш — зайнятий… Там, здається, і син їхній, студент, на канікули приїхав, — лукаво додав, коли дочка була вже на дверях. Наталя сипонула на батька сердитими іскорками з очей, але потім посміхнулася і з притиском зачинила за собою двері.
Підполковник узяв їх на ключ і повернувся до столу. Наступної миті все, що не стосувалося справи про вбивство родини Іллеш, вилетіло з його голови.
Він відімкнув шухляду, витяг перший свій графік, пописаний і покреслений, з багатьма виправленнями і позначками, над яким не раз сушив собі голову.
На столі з'явився і чистий аркуш паперу. Незабаром він був розлінований і почав заповнюватися.
Поступово другий графік Коваля набрав такого вигляду:
ПОГРАБУВАННЯ
Довгий і Клоун
—
1. Привезені з Тюменської області призналися, що були вночі з 15-го на 16 липня на подвір'ї Іллеш, до якої пішли грабувати.
+
1. Заперечують свою участь в убивстві.
2. Обидва твердять, що чули у хаті передсмертний хрип, побоялись зайти і втекли.
?
1. Правдивість показань Клоуна і Довгого.
2. Чи знають вони що-небудь про перстень?
3. Де їхні ножі?!
СПАДЩИНА
Ернст Шефер і його дружина
—
1. Нема алібі.
2. Коповскі наполягає на своїх свідченнях проти Шефера.
+
1. Старий Коповскі упізнав перстень. Бачив на руці батька Каталін. Перстень фамільний, належав по старшинству Ернсту Шеферу, але носив його зять — жандарм Карл Локкер.
?
1. Фраза жінки Шефера Агнеси: «Ти цього не зробиш! Ти пожалієш мене і дітей!» — досі не розшифрована.
2. Агнеса Шефер відмовляється від цих слів, створюючи алібі чоловікові.
ПОМСТА
Старий Тибор Коповскі
—
1. У самого Коповскі алібі немає.
+
1. Ненависть до родини Локкерів-Іллеш з роками притупилась, стала лінивою. Старий хворий, прагне спокою.
2. Дуже запізнілий акт помсти (міг і раніше!).
3. Не мстився б доньці другого чоловіка Каталін — Ілоні.
?
1. Чи не хоче «прикритися» Ернстом Шефером?
У цьому місці Коваль зупинився і розгонисто написав синім олівцем: «Коповскі відпадає».
Далі знову йшли «Давні зв'язки», «Чернець» — та сама версія, яка тепер усе більше цікавила його. Відчував, що за приїздом ченця приховується щось більше, ніж відвідини знайомих місць.
Дмитро Іванович переніс у графік все, що написав на окремому аркушику про ченця, і, підперши голову руками, замислився.
Час від часу відривався від думок і переглядав аркуш, який лежав перед ним:
«Давні зв'язки». Чернець.
Чернець, чернець, чернець!.. Хотів би побачити його, розпитати… Й справді, це не просто заплутана справа, а якийсь «Шлях до ніріапуса», як писала Наталка!
Проте Коваль повинен знайти відповіді на питання, що сьогодні постали: хто такий «брат Симеон», що він робив тут 26 червня, які у нього були взаємини із сім'єю Каталін Іллеш?
Як тільки знайдуть цього «брата», Семена Гострюка, він…
А поки що не має права забувати і про інші, не перевірені до кінця версії. Має думати і над питаннями, які зайняли правий стовпчик по всьому графіку, — наприклад, чи можна вірити Клоуну і Довгому? Дивний збіг обставин: прийшли на чуже подвір'я, щоб залізти у хату, а там, виявляється, уже хтось грабує. Навіть убиває. Підозрілий збіг. Цікаво, що про таке могла б сказати теорія імовірності? Певно, Бублейников має рацію, коли сумнівається у їхній правдивості…
А що робити з паном спадкоємцем, з цим Шефером? Чому все-таки і він сам, і дружина приховують свою чвару в ніч з 15-го на 16 липня? Треба, щоб Вегер ще раз допитав їх. Вони люди місцеві, знають капітана давно і тому, можливо, нарешті відкриються.