Гейби — наче, немов.
Гемзити — мрячити.
Гогоз — брусниця.
Готур — глухар.
Гоц — водопад.
Громадська хата — приміщення для приїжджих урядовців.
Гугля — гуля.
Гуслянка — кисляк з пареного молока.
Гутірка — розмова.
Ґонт — покрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок.
Ґрунь — вершина гори.
Ґуральня — спиртово-горілчаний завод.
Дангалак — весляр.
Десятник (десяцький) — у дореволюційній Росії нижчий поліцейський служитель на селі, якого обрали селяни.
Дідич — поміщик, великий землевласник.
Дідич ринштоку міського — людина, яка очолювала покидьків міського населення.
Довідне (довідно) — цілком певно, достовірно, вигідно.
Драгліти — труситися, коливатися.
Дроб’єта — вівці.
Дукач (дукат) — срібна, а потім золота монета, що була поширена в ряді європейських країн.
Економ — завідуючий поміщицьким господарством, економією.
Єрик — невелика протока, що з’єднує озера або річку з озером.
Жебри — збирання милостині.
Жентиця — сироватка.
Жердка — горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одежу.
Жужмом — у згорненому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини).
Жупан — теплий верхній чоловічий суконний одяг.
Запаска — жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру (переважно вовняної), що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки.
Зарінок — пологий берег річки, вкритий рінню.
Застайка — житло чабана-гуцула в полонинах.
Збіржак (збіржаник) — візник.
Згарда — намисто з монет або хрестиків.
Земський — службова особа у волостях і повітах дореволюційної Росії, наділена адміністративною і судовою владою.
Ізвор — яр.
Імбрик — казанок.
Калабатина — топке місце, калюжа.
Капаран — верхній (у задунайських січовиків) одяг із відкидними рукавами.
Кармазин — сукно малинового кольору.
Карнавка — металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (переважно у церкві); скарбничка, скарбона.
Каруца — хура, віз.
Катрага — курінь.
Кашиця — дерев’яна обшивка берегів.
Кептар — у гуцулів верхній хутряний одяг без рукавів.
Кичера — гора, вся, крім вершин, вкрита лісом.
Кнак — поліційна дільниця.
Ковбаня — глибока вибоїна на дорозі, наповнена водою.
Козар — козячий пастух.
Консеквентний — послідовний.
Копил — тут: короткий брусок, закріплений у полоз саней для зв’язку полозів з коробом.
Корсетка — верхній жіночий одяг — безрукавка, пошита в талію з кольорової тканини.
Коругва, корогва — прапор; прикріплене до довгого держака полотнище (чи бляха) з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу.
Котвиця — якір.
Кресаня — капелюх.
Куня — волоть очерету.
Куфа — дерев’яне відро.
Кчула — овеча вовна.
Лазароні — волоцюга.
Ліса — огорожа, сплетена з хворосту.
Лудіння — тут: одяг, вбрання.
Любас — коханець.
Май — мабуть.
Малай — вид хліба з кукурудзи, гороху або проса.
Манна — тут: молоко.
Манта — плащ.
Маржинка — худоба.
Мокан — горець-чабан.
Мольфар — чарівник.
Москаль — вояк, солдат.
Моцуватися — боротися, мірятися силою.
Мрич — туман, імла.
Набіл — молоко, молочні продукти.
Набір — у борг, без грошей.
Намітка — покривало з тонкого серпанку, яким зав’язують поверх очіпка голову заміжні жінки.
Негура — туман.
Недея — дика вершина гори.
Обора — відгороджена частина подвір’я з приміщенням для худоби.
Оборіг — повітка на сіно.
Обрік — січка з вівсом, дертю і т. ін. для годівлі коней.
Одаліска — служниця або наложниця в гаремі.
Око — міра об’єму хмільних напоїв, що приблизно дорівнює 1—1,5 літра.
Ослін — переносна кімнатна лава для сидіння.
Острева — суха смерека з галузками, на якій сушиться сіно.
Отченаш — молитва у віруючих християн; мораль, нотація.
Офіра — те саме, що жертва.
Очіпок — старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з подовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягаючи сховане під ним волосся.
Пазувати (пазити) — пильнувати, стежити.
Патериця — довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ході; жезл як ознака вищих християнських та деяких інших священослужителів, а також символ влади взагалі.
Підтичка — нижня частина жіночої сорочки, пришита звичайно в поясі до верхньої.
Піл — нари в селянській хаті, розміщені між піччю і протилежною до печі стіною.