Выбрать главу

Стаття називалася «Новий успіх «Європолу». Написав її мій знайомий — Еміль.

«Кілька днів тому завершилася операція «Європолу» проти злочинної групи доктора Гредта, власника так званого «Коледжу геніїв» на Сумраїті.

Початок розслідування поклало вбивство співучасниками доктора Брауна, який, як з’ясувалося, займався викраденням інтелектуального потенціалу вчених і передаванням його учням коледжу, які нічого не підозрювали. Розроблена Брауном «Корона інтелекту» дозволяла протягом кількох секунд повністю «зняти» інтелектуальний потенціал будь-якої людини і так само швидко «передати» його іншій людині, яка має певні задатки.

Браун по всьому світу відбирав як «кандидатів у генії», так і донорів інтелекту. Правда, не запитував про згоду ні тих, ні інших.

Такими донорами стали не з власної волі багато вчених зі світовим ім’ям.

Одночасно в останні роки випускники Сумраїтського коледжу, використовуючи одержаний інтелектуальний потенціал, зробили багато відкриттів у галузях, з яких змушені були піти «донори».

Для викрадення інтелекту Браун використовував винайдений ним прилад, котрий легко вмонтувати у різні безневинні з першого погляду прилади, електронні ігри, комп’ютери.

Намагаючись відкрити таємницю, безслідно зник болгарський вчений Митров. Венесуельський журналіст Ден Брейл перший натрапив на слід злочинної групи Гредта-Брауна, але його викрили і вбили. Намагаючись приховати сліди і привласнити собі величезні прибутки коледжу, його директор Отто Гредт організував кілька вбивств, не пожалівши навіть компаньйона — доктора Брауна. Вбили і вбивцю. Але інспектор «Європолу» француз Руше чудово провів розслідування, і злочинець постане перед судом.

Як запевняють експерти із Всесвітньої академії наук, лабораторію Брауна під час операції вдалося зберегти. Таким чином, з’явилася надія, що у недалекому майбутньому наука зможе повернути вченим, які постраждали, їхній інтелектуальний потенціал і вони продовжать свої роботи. Деякі студенти-«генії» ховаються від «Європолу», не бажаючи повертати незаконно одержані здібності…»

Ну от, сказав сам собі, без роботи я поки що не залишуся. Певно, найближчим часом доведеться підключатися до пошуків «геніїв», котрі втекли. До речі, скільки їх там? Четверо? Зрозуміло. Щонайменше на рік роботи… для вченого лінгвіста, як додав би обов’язково не без посмішки мій друг і начальник полковник Лавр Івчук.