Вони стояли у величезному тунелі — овальному в поперечному перетині. По дну його текла глиниста чорна річка.
Стіне помітила їхнє благоговійне мовчання.
— Каналізаційний трубопровід, — пояснила вона. — Викопаний уручну. Наприкінці дев’ятнадцятого століття. Чотири на шість метрів. Дно забетонували, укріпили стіни. Отам — невеликі каналізаційні труби з полівінілхлориду.
Тепер Каспер їх бачив — ряди пластикових труб, підвішені уздовж стін.
— Водоскид, — продовжувала вона. — На той випадок — раз на десять років, — якщо потік перекриється і каналізаційна мережа переповниться. Надлишок зливається прямо в Ересунн. Друга магістраль йде від району Нерребро під Фредеріксберґом і залізницею і виливається в рів біля цегельні.
Вона пішла вперед, решта повільно за нею. У темряві, за межами конуса світла, Каспер побачив дрібні світляні намистинки, здавалося, що над поверхнею води розкинулося зоряне небо. Він спрямував своє налобне світло на цю галактику — і побачив пацюків. Не сотні, а тисячі пацюків — на кабелі, у вузьких проходах по той бік річки, біля самої крайки води. Вперше у своєму житті він оцінив елегантність цих тварин, він почув її, почув їхню спритність, їхні різнобічні здібності, їхнє вміння пристосовуватись. Він пригадав один експеримент, коли його запросили консультантом на кафедру акустики Данського технічного університету, експеримент цей проводився на випробувальній ділянці Вищої сільськогосподарської школи в Тострупі. Досліджувався вплив музики на тварин. Він запропонував тоді Генделя для корів. Великі прямокутні музичні конструкції Сен-Санса — для свиней. Хтось запропонував перевірити також пацюків. Пацюки обожнювали Баха — Каспер і не сумнівався в цьому. Про це свідчила їхня життєлюбність. Слухаючи фортепіанні концерти Баха, пацюки розмножувались удвічі інтенсивніше.
— Мені завжди вони подобались.
У нього за спиною стояла Стіне.
— Коли мене призначили головним інженером відділу, ми вирішили це відсвяткувати. Адже я була ще зовсім молода. До того ж уперше на цю посаду призначили жінку. Того ранку я знайшла двох щуренят, що потонули в одному із заглибних насосів каналізації. І принесла їх на вечірку. Наділа як сережки. Підвісила їх за хвости. Вони так і теліпалися навколо шиї.
Вона не жартувала.
— Навіщо?
Вона шукала пояснення — усередині себе.
— Можливо, — сказала вона, — мені завжди хотілося показати людям, що ховається за фасадом. У глибині. І з якими витратами це пов’язано.
— І як до цього поставилися?
— Ніхто нічого не зміг їсти. Мені довелося їх зняти. Спустити в унітаз.
Вони йшли хвилин десять. Повільний плин води свідчив про те, що тунель спускається поступово. Він почув, що попереду стіни тунелю розсуваються. Відбитий звук повертався довше — схоже, вони підійшли до якоїсь рукотворної печери.
Зверху проникало слабке світло. Немов через просвіти церковної бані. Над ними відкрилася шахта.
— Вентиляційний канал і аварійний вихід. Тільки на цьому трубопроводі їх чотириста штук.
У світлі конуса від ліхтарика Стіне стало видно труби, що тяглися на різних рівнях.
— Електрика, телефон і широкосмуговий канал зв’язку розташовані найближче до поверхні, їх не треба захищати від морозу.
Конус світла сповз на метр нижче, там теж тяглися труби.
— Військові лінії зв’язку. Оце магістральний кабель НАТО для передавання нецифрової інформації. Він іде від вулиці Роскілевай до штабу командування в норвезькому Колсосі.
Конус сповз іще нижче.
— Газ, вода. Центральне опалювання. І каналізація. Надра Копенгагена не являють собою суцільної маси. Вони пористі, немов бджолині стільники.
Промінь світла перемістився. Він уперся в металеві двері з написом «Висока напруга».
Африканка ступила до дверей, тримаючи в руках маленький ломик. Вона відчинила двері так легко, наче то була пивна бляшанка.
Це були бутафорські двері. За ними був справжній заслін — чотири квадратних метри нержавіючої бронеплити, яка цілком могла б витримати попадання ракети.
Франц Фібер тихо присвиснув.
— Усе керується звідси, — сказала Стіне. — І нам треба потрапити туди.
Франц відкрив свій «дипломат», на чорному оксамиті були розкладені блискучі інструменти — немов для щелепно-лицьової операції. Він показав на металеву коробку, розміром і формою схожу на фен для сушіння волосся, що виступала праворуч за метр від дверей.
— Сирена і сигналізація, — пояснив він. — Якщо ми їх переріжемо, то пролунає сигнал у службі безпеки і в поліції. Нам треба від’єднати телефон.