В одній зі скляних будок горіло світло. Край письмового столу сидів білявий принц Валіант.
— Зроби ласку, довези мене аж до кабінету, — сказав Каспер.
Франц похитав головою.
— У моєму стані, — пояснив Каспер, — краще не виходити на холод.
Молодик натиснув на акселератор. Машина торохнула скляні двері, пробила їх, немов паперовий екран, і спинилася, частково в’їхавши у приймальню.
Каспер насилу звівся з переднього сидіння. Сів на стілець перед письмовим столом. Чоловік, що сидів за столом, скам’янів.
Коли Каспер був маленький, багато професорів звучали якось незугарно, що змушувало оточуючих роззиратися, шукаючи чогось такого, чим можна було б закрити вуха, ну, скажімо, якогось килима на підлозі. У той час для академічної кар’єри потрібна була невротична, однобічна, інтелектуальна наднапруга. Каспер зустрічався з професорами з Максиміліанового оточення, коли вони опинялися серед прем’єрної публіки, — вони далеко не були цілісними натурами.
Час змінив їхнє звучання, людина по той бік письмового столу мала широкий спектр. І все-таки.
— Багато циркових артистів, — сказав Каспер, — бояться людей з вищою освітою. Я не належу до них. Мій улюблений персонаж commedia dell’arte — Доктор, знаєш його? «Все можна вилікувати знанням».
Світловолосий чоловік подивився скоса на розбиті вхідні двері, Каспер чув, як він підраховує, які його шанси втекти.
— Не раджу, — зауважив Каспер, — мені втрачати нічого.
Судячи із звучання, чоловік відмовився від своєї думки.
— Що ти повинен був зробити?
Той не відповідав.
— Ти повинен був пролити світло природних наук на демонстрацію. Що вони демонстрували?
Блондин подивився на машину. Франц Фібер і далі сидів за кермом. Вікна й двері були зачинені.
— Свідків немає, — сказав він.
— Бог чує все, — відповів Каспер. — Але Він не свідчитиме в Міському суді.
Професор облизав губи.
— Вони нічого не демонстрували. Дівчинка сказала тільки: «Більше поштовхів не буде». Було двадцять покупців. Іноземців, Це було перекладено англійською. От і все. Це забрало п’ять хвилин.
Каспер чув, що він говорить правду.
— Що ти маєш із цього?
— Наукову інформацію.
— А чи не можна трохи ближче до правди?
Професор опустив очі.
— Ти дуже талановитий, — вів далі Каспер. — Я це чую. До того ж ти приїжджав разом з цим Кінг Конгом, щоб купити мене. І все-таки ти нездатний на насильство. А я здатний. Подивись-но на мене. Я прийшов прямо з бойовища.
Професор підвів на нього очі.
— Університет — сумне місце, — сказав він. — Коли ти насправді хочеш чогось досягти, то це має бути поза університетом.
Коли людина перебуває в гармонії із самою собою, у її звучанні з’являється приємна твердість. Навіть якщо це гармонія з власною сумнівною моральністю.
— Що такого вміють діти?
— Ми сканували їх. У них незвичайні енцефалограми. От і все.
— Що може Синя Пані? Мати Марія.
Чоловікове звучання змінилося, стало схоже на знайоме Касперові по ринках — звук, що передує якійсь угоді.
Каспер заледве звівся на ноги. Перед професором лежала синя тека. Він постукав по ній кісточками пальців.
— Між вищими навчальними закладами існує вільний обмін інформацією, — промовив професор.
Тека ця була з поліції, Каспер упізнав обкладинку, яку бачив у кабінеті Асти Борелло.
— Чудово, — сказав Каспер.
— Ми могли б домовитися. Ти працював у Данському технічному університеті. У вісімдесятих. На кафедрі теоретичної акустики. Консультантом, як тут сказано. Під час перебудови і проектування великих концертних зал. Вони вимірювали тебе. Тут говориться, що ти міг відчути коливання в частотному діапазоні від 3 до 35 тисяч герц. Зміни звукового тиску в одну соту децибела. Винятковий випадок, якщо це відповідає дійсності. Тут написано, що цьому не знайшли пояснення. Що вони будували моделі зал у соту частину натуральної величини. Поміщали тебе всередину. І що ти одразу ж міг сказати, чого їм ще бракує. Потрібно їм забетонувати синусоїдальні профілі чи ні. Чи що там іще. Це правда?
Посттравматичний шок після появи автомобіля в кабінеті вже майже затих у системі професора. Це свідчило про його міцне здоров’я. Каспер відчув деяку повагу до того оточення, яке зібрав навколо себе Каїн.
— Їм це наснилося, — сказав Каспер. — Це було в моїй ранній молодості.
— Вони пишуть, ніби ти стверджуєш, що фізичний звук — це просто двері. Що за ними має бути інший звук. Світ звуків. Це так? Не міг би ти мені трохи розповісти про це? Можливо, я у відповідь міг би розповісти що-небудь про дітей. І про старицю.