(http://tabloid.pravda.com.ua/focus/4901b63eac3c1/).
Звісна річ, можна скептично сприймати усі перелічені вище підозри і щодо сектантської сутності БЮТ, і щодо нечистої природи самої Юлії Тимошенко. Однак, на відміну від людей, які піддаються маніпуляціям, тварини ніколи не помиляються (цей факт відомий усім мешканцям сіл)! А з огляду на чисельність оприлюднених підозр, важко збагнути, чому на жодну з них сама Юлія Володимирівна не відреагувала жодним чином. Сам по собі цей факт видається неймовірним! Адже для будь-кого із християн подібні звинувачення є категорично неприйнятними та такими, що ображають їхні релігійні почуття?
Разом з тим, загальновідомо, що християнська етика і ВОНА є категоричними антагоністами. Їй зовсім не притаманні «любов, доброта, милосердя, лагідність, стриманість…» (Гал. 5, 22-23). Тимошенко та її васали зазвичай абсолютно не по-християнськи атакують усіх неугодних їм людей. Приміром, Тамара Гузенкова, авторка книги «Антропология власти. Юлия Тимошенко» описала цю особливість лідерки «Батьківщини» такими словами: «Совершенно очевидно, что она не просто беспощадна к своим врагам, она изощренно беспощадна и очень жестока… Тимошенко доводила своих политических оппонентов постоянными насмешками над самыми слабыми, над самыми уязвимыми местами. Она глумилась над этим»
(http://www.pravda.com.ua/articles/2010/10/22/5505145/).
На підтвердження цим словам згадаймо про завзяття, з яким ВОНА цькувала, приміром, Віктора Ющенка? Або ж про те, як майстерно біло-сердечні фарисеї втовкмачували простим людям думку, що Олександр Мороз - це «Юда» і «зрадник»? Ну а на адресу президента Януковича «християнка» Тимошенко взагалі слів не шкодує - то «мавпою з гранатою» обізве його, то, даруйте, «мишкою-онаністкою». «Під роздачу» потрапляли опоненти БЮТу обох статей. Чого лишень варте шельмування бютівським політтехнологом О.Медведєвим однієї з найкращих сучасних українських письменниць - Оксани Забужко???
Попри усі ці вельми неетичні неподобства, Юлія Володимирівна жодного разу так і не наважилася спростувати звинувачення щодо її причетності до окультизму. Натомість ВОНА повсякчас демонструє свою прихильність до християнської релігії. Подібна нещирість та низка інших фактів й спонукає і автора, і багатьох українців до роздумів про сутність світогляду й віросповідання Юлії Тимошенко.
Ось, наприклад, журналіст Мустафа Найєм, якому довелось побувати у кількох кімнатах шикарного маєтку самопроголошеної «лідерки об’єднаної демократичної опозиції», власні враження від її домашнього кабінету описав такими словами: «Юлія Тимошенко не раз дивувала публіку своїми літературними смаками, приправляючи полум'яні спічі цитатами то з Есхіла, то з Річарда Баха, то з Умберто Еко. Якщо повірити у те, що всі ці екзотичні промови - не плід бурхливої фантазії спічрайтерів Юлії Володимирівни, то може скластися враження, що настільними книгами Тимошенко є посібники з чаклунства та з середньовічних катувань… З "родзинок" бібліотеки Тимошенко - її містична складова. Так, на одній з полиць у її кабінеті стоїть книга пророцтв Нострадамуса… Окремо на книжкових полицях стоять автор концепції про надлюдину Фрідріх Ніцше та ідеї про колективне безсвідоме Карл Юнг. Книга з містичною назвою "Новодевичье" поряд з "Націоналізмом"»
(http://tabloid.pravda.com.ua/person/4c35bbbda5238/).
Як на мою простолюдинську думку, той насичений позолоченими меблями кабінет навіює нудьгу. Адже новесенькі книги на довжелезних полицях вишикувані, неначе солдати роти почесної варти, і слугують таким собі гламурним доповненням до інтер’єру, а всього-на-всього одна (!) ікона розташована так, щоби якомога менше потрапляти на очі господині, і не факт, що вона повсякчас там стоїть. Дивно, але практично усі вишукані шафи її кабінету у фешенебельному партійному палаці БЮТ, що на Турівській 13, убого виблискують порожніми полицями - джерела мудрості з них неначе корова язиком злизала.