5. ТВОРЕННЯ
- А що таке «творення»? Хіба процес створення чогось одного не може супроводжуватися руйнуванням чогось іншого? Адже створюючи в’язничний мур, руйнують чиюсь свободу! - Творення - це дія, спрямована на збільшення гармонії у світі. Власне слово «творення» й означає саме таку натхненну, піднесену дію. Тому в’язничний мур можна будувати, його можна зводити, але творити можна лише те, що резонує з Духом Всесвіту. - Із задумом Бога? - Дивлячись, що або Кого ти вважаєш Богом. Людські уявлення про Бога найчастіше бувають плутаними та далекими від істини. Як правило, у найзагальнішому випадку, ви називаєте Богом найвище з того, що лише можете собі уявити[1]. Однак, по суті, все, що про Нього можна сказати, то це те, що Він існує. Проте навіть цього забагато. Бо коли ви кажете «існує», то вже наділяєте образ Бога своїми власними уявленнями про існування. Чим більше про Нього розмовляють, тим менше Його знають, оскільки людські знання та процес мислення ґрунтуються на оперуванні категоріями-протилежностями: далеко - близько, високо - низько, світле - темне, добре - погано, глибоко - мілко... - ... а у світі Духа протилежностей немає, - завершив я думку. - Так, ти вже казав, що у світі Духа існують лише певні єдині якості, які ми звикли поділяти на протилежні категорії... - Саме так. Кажучи про щось одне, ви неодмінно будете втрачати з поля зору інший бік явища, подаючи його таким чином у спотвореному вигляді. Окрім того, розмірковуючи про Бога, ви застосовуєте свій розум, який насправді є справжнім нагромадженням ваших особистих переконань, що ґрунтуються на переконаннях колективних. І, звісно, також на колективних облудах! По суті, під час мислення ви здатні оперувати не об'єктами і явищами, а лише власними уявленнями про ці об'єкти та явища - тобто їхніми образами, ідеями. Вся інформація, яку людина отримує ззовні, так чи інакше проходить через її свідомість, а отже і несе у собі відбиток її недосконалого мислення. Проте ви, врешті-решт, не здатні отримувати інформацію іншим чином!