Я обернувся. Жмутом гілок вона квапливо одгрібала сіно, яке ще не загорілося. Правильно! Спершу треба перепинити шлях вогню, щоб не ширився далі, а тоді вже гасити. Я кинувся допомагати їй. Павлуша теж.
Як потім з'ясувалося, оголосивши по радіо, вона зразу побігла шукати нас. І бачила, як тягло нас по полю, як спалахнув змій. І побігла нам на допомогу.
Ми швиденько одгребли сіно і кинулися знову в бій з вогнем.
Утрьох справа пішла краще. Вогонь почав потроху відступати. Вже більше було диму, який несамовито їв очі, так що сльози струменіли по щоках безперестанку. Але ми, незважаючи ні на що, з усіх сил боролися з вогнем. І нарешті він скоривсь і згас. Ми ще довго ходили по згарищу, затоптуючи жаринки, щоб не розгорілося знову.
І от усе скінчено.
Знеможені, ми посідали на землю і сиділи мовчки, тільки перезиралися, важко дихаючи.
Обличчя в нас були закіптюжені, аж чорні, попалений одяг звисав клаптями. Я глянув на Гребенючку і усміхнувся. А вона таки молодець. Справді-таки молодець! їй-богу! Не кинула нас в біді, не втекла, не злякалася вогню. Навпаки! Билася з полум'ям, як... як тигриця. Молодчинка!
І я подумав: «Цікаво, мабуть, було б намалювати таку картину: сидять троє після того, як загасили пожежу,— обідрані, брудні, закіптюжені, але щасливі, як солдати-переможці...»
І ще я подумав, що, мабуть, і Гребенючка, і Павлуша стануть-таки художниками. Ну, що ж. Хай! А чого, як є здібності? Бач, якого ж змія розмалював Павлуша. Красота, а не змій був.
І раптом у мене виникла несподівана думка: хоч би ким ми стали в житті, а солдатами ми станемо обов'язково. Це точно. Скінчимо школу і підемо в армію. І, може, навіть потрапимо в ці табори, що в нашому лісі. До полковника Соболя.
Ото було б здорово!
І будемо ми з Павлушею дружити найміцнішою, найвірнішою солдатською дружбою — до останньої краплі крові.
Ну, а... Ганька? Гребенючка?
Ну, що ж, хай буде й Ганька!
Хай буде Ганька-кулеметниця! Як у «Чапаєві».
Хай!
1964—1970
ЗМІСТ
Богдан Чайковсъкий
ЗНАЙОМЕЦЬ ІЗ КРАЇНИ СОНЯЧНОГО ДИТИНСТВА
5
ЧАСТИНА ПЕРША,
яку розказує Павлуша Завгородній
Надзвичайні пригоди Робінзона Кукурузо та його вірного друга і однокласника Павлуші Завгороднього в школі, дома та на безлюдному острові поблизу села Васюківки
ЧАСТИНА ДРУГА,
розказана знову-таки Павлушею Завгороднім
Незнайомець з тринадцятої квартири, або Злодії шукають потерпілого
155
ЧАСТИНА ТРЕТЯ,
яку розказав уже Ява Рень
Таємниця трьох невідомих, або Повість про те, як посварилися Іван Васильович з Павлом Денисовичем і що з того вийшло
НЕСТАЙКО
Всеволод Зиновійович
ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ
Трилогія про пригоди двох друзів
Для середнього шкільного віку 7-ме видання Малюнки Семенова Євгена Володимировича Передмова Чайковського Богдана Йосиповича Зав. редакцією О. С. Яремійчук
Редактор Л. В. Островська Художній редактор Д. Б. Ткаченко Технічний редактор Т. В. Березанська Комп’ютерна верстка JI. М. Рубан Коректори М. 3. Воловин, Н. П. Романюк
Підписано до друку 17.07.2003. Формат 60x90/16. Папір офсетний № 1. Гарнітура шкільна. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 27,5. Умовн. фарб.-відб. 28. Обл.-вид. арк. 26,3. Тираж 10000 пр. Зам. 321.3
Видавництво дитячої літератури «Веселка». Мельникова, 63, МСП, Київ, 04655
' e-maiclass="underline" veskiev@iptelecom.net.ua
Свідоцтво про державну реєстрацію № 02473079 від 7 червня 1995 р.
Видавництво «Навчальна книга — Богдан». Танцорова, 14, а/с 534, Тернопіль, 46008
Свідоцтво про державну реєстрацію № 24637417 від 13 листопада 1997 р.
Надруковано з готових діапозитивів на ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас», 79005, м. Львів, вул. Зелена, 20.
Нестайко В. 3.
Н56 Тореадори з Васюківки: Трилогія про пригоди двох друзів: Для серед, шк. віку / [Передм. Б. Й. Чайковського]; Мал. Є. В. Семенова. — 7-ме вид. — К.: Веселка; Тернопіль: Навчальна книга -Богдан, 2003. — 437 с.: іл.
КВЫ 966-01-0285-2 (Веселка)
КВЫ 966-692-196-0 (Навчальна книга - Богдан)
У трилогії «Тореадори з Васюківки» відомого українського письменника, лауреата Літературної премії імені Лесі Українки Всеволода Нестайка розповідається про нерозлучних друзів Яву й Павлушу, про їхні веселі, незвичайні пригоди.