ПРОВІДНИК ХОРУ
Тоді без бою не здобудеш коней тих.
ГЕРАКЛ
Від труднощів не гоже відмовлятися.
ПРОБІДНИК ХОРУ
Повернешся - убивши. Ні - то згинеш там.
ГЕРАКЛ
Не вперше за умов таких боротимусь.
ПРОВІДНИК ХОРУ
Подужаєш фракійця... Ну, а далі що?
ГЕРАКЛ
Доставлю коней владарю тірінфському.
ПРОВІДНИК ХОРУ
510] Але їх загнуздати, ой, важка це річ!
ГЕРАКЛ
Не думаю. Хіба що дишуть полум'ям. [39]
ПРОВІДНИК ХОРУ
Зате зубами тут же на шматки порвуть.
ГЕРАКЛ
Мов не про коней мовиш - хижаків гірських.
ПРОВІДНИК ХОРУ
їх ясла, сам побачиш, кров'ю збризкані.
ГЕРАКЛ
Яким же батьком їх господар хвалиться?
ПРОВІДНИК ХОРУ
Аресом, в кого щит фракійський з золота.
ГЕРАКЛ
Ну, що ж. І цей труд, видно, доля шле мені -
Злоблива все ще: на стрімке й важке жене -
Коли ще й з тими, що Аресом зроджені,
520] Змагатись мушу: Лікаона вклав колись,
Потому - Кікна, а тепер із третім ось
Боротимусь та з кіньми людожерними.
Не бачити ж нікому, щоб Алкмени син
Тремтів перед рукою супротивника.
ПРОВІДНИК ХОРУ
Та ось і сам володар краю нашого,
Адмет, сюди з покоїв поспішає вже.
АДМЕТ
Втішайся, Зевса і Персея пагоне!
ГЕРАКЛ
І ти втішайся, фессалійців владарю!
АДМЕТ
Та рад би... В твоїй дружбі пересвідчивсь я.
ГЕРАКЛ
530] В журбі ти, бачу... І волосся зрізане...
АДМЕТ
Та похорон тут нині несподіваний...
ГЕРАКЛ
Щоб лиш дітей од лиха вберегли боги.
АДМЕТ
Живі й здорові, вдома діточки мої. [40]
ГЕРАКЛ
На схилі днів твій батько. Чи не він помер?
АДМЕТ
Отець і мати при здоров'ї, друже мій.
ГЕРАКЛ
Гадаю ж, не Алкеста відійшла од нас?..
АДМЕТ
Двояку можу дати на це відповідь...
ГЕРАКЛ
Чи про живу, чи вже про мертву мовиш ти?
АДМЕТ
І є вона, й нема вже. От і мучуся.
ГЕРАКЛ
540] Що знав, те й знаю. Годі щось утямити.
АДМЕТ
Чи ж ти не чув, Геракле, що судилось їй?
ГЕРАКЛ
Померти замість тебе, знаю, згодилась.
АДМЕТ
То як їй жити, раз пішла на жертву цю?
ГЕРАКЛ
І все ж завчасно по дружині сліз не лий.
АД М ЕТ
Хто смерть обрав, той мертвий, і нема його.
ГЕРАКЛ
Одна річ - бути, а не бути - інша річ.
АДМЕТ
Ти так, Геракле, судиш, я - по-іншому.
ГЕРАКЛ
Чого ж сумуєш? Може, в тебе друг умер?
АДМЕТ
Не друг, а жінка, таж про неї мова йшла.
ГЕРАКЛ
550] Була вона чужою чи споріднена? [41]
АДМЕТ
Чужою. Але з домом тісно зв'язана.
ГЕРАКЛ
А як це сталось, що й померла в домі цім?
АДМЕТ
Без батька залишившись, виростала тут.
ГЕРАКЛ
Гай-гай! Як жаль, що в тузі я застав тебе!..
АДМЕТ
А як це розуміти? Щось надумав ти?
ГЕРАКЛ
(простуючи до виходу)
До іншої господи мушу вдатися.
АДМЕТ
О ні!.. За що ж на мене ще й така біда?
ГЕРАКЛ
У домі, де жалоба, гість - небажаний.
АДМЕТ
Хто вмер, того не вернеш. У покої входь.
ГЕРАКЛ
560] Коли сумує друг мій... веселитимусь?
АДМЕТ
Вітальня жде на тебе - тихий закуток.
ГЕРАКЛ
Та ні. Стократ віддячусь - одпусти мене.
АДМЕТ
Щоб ти просивсь до інших?.. Не погоджуся.
(До прислужника).
Провадь-но гостя; відчини вітальню ту,
Що в глибині палацу, й накажи, щоб там
Багатий стіл накрили.
Геракл входить у дім.
Адмет звертається до інших слуг.
Зачиніть хутчій
Проміжні двері: за столом же гостеві
Не треба чути зойків. Нащо сум йому? [42]
ПРОВІДНИК ХОРУ
В таку важку годину будеш гостеві
570] Годить, Адмете? Чи не збожеволів ти?
АДМЕТ
Ну, а коли б із дому й міста вигнав я
Прибульця-гостя, ти б за це хвалив мене?
Таж ні, мого страждання б не применшилось,
Проте зажив би слави негостинного.
І горе б я примножив горем ще одним,
Якби недобра слава й про мій дім пішла.
Чудово й він, бувало, пригощав мене,
Коли перебував я в спраглім Аргосі.
ПРОВІДНИК ХОРУ
Чому ж із горем ти своїм ховаєшся,
580] Якщо до тебе справді щирий друг забрів?
АДМЕТ
Нізащо й на поріг мій не ступив би він,
Якби про моє горе хоч догадувавсь.
Мій вчинок нерозумним, гідним осуду
Вважати можуть, та цей дім ніколи ще
Не скривдив чужоземця, не прогнав його.
(Входить у дім).
СТАСИМ ТРЕТІЙ
ХОР
Строфа І
Найгостинніша з-поміж осель,
Добротою господаря славна!