Кучма: Федоренко, да. Хто ж він такий, мені ж розказали шо за птах.
Плющ: Мороз його не чаяв, бо він же витягував цього, пам’ятаєте, шо отосидів, як це його прізвище. Ото вони там були зв’язані.
Кучма: Серед американців він назвав Мороза, каже: «Самий видатний економіст світу».
Плющ: Да. А він придумав модель, як украсти гроші через соціальне оздоровлення [слово нерозбірливо].
Кучма: Це ж не він придумав, це з радянських часів, [декілька слів нерозбірливо] ВПК [декілька слів нерозбірливо] в Одесі.
Плющ: Гарна газета, «Боженар».
Кучма: «Боженар».
Плющ: Ото вони там разом. А потім Ларису Скорик втравили в ці програми, «Боженар», Медведчук, Лариса.
Ющенко: [декілька слів нерозбірливо] вони стояли у вас у приймальні і «Боженар» мені дав сільське подвір’я і на тому сільському подвір’ї план, де [слово нерозбірливо], де пасіка. І така гучна назва була цього проекту, шось «Родина економь», шось таке.
Плющ: Ну вони тоді крепко за цю справу взялися.
Кучма: Я доручення давав [декілька слів нерозбірливо].
Плющ: Але ж [декілька слів нерозбірливо] сказали в інтерв’ю за конституцією, шо він жаліє, шо ті, хто повинен дотримуваться конституції, думають про її зміст. Він там про нас намєкає.
Марчук: Там підборка якась є [декілька слів нерозбірливо].
Кучма: Сьогодні ж короткий день, слухайте, чого ми [декілька слів нерозбірливо].
Плющ: Я ж у вас просив, так ви [декілька слів нерозбірливо; сміється].
Кучма: Треба подумать, чи доцільно, чи не доцільно. Завтра Омельченко хоче виставити на площі Незалежності три проекти із...
Плющ: Це ше макети, макети, які більше набрали.
Кучма: Запрошує подивитись.
Плющ: Ну, треба, від цього вже нікуди не дінетесь, треба вже приймать рішення, йому вже нікуди тягнуть.
Кучма: Це зрозуміло.
Плющ: Тоді ж домовлялись, ви ж тоді їм дали добро, шо [декілька слів нерозбірливо].
Кучма: [декілька слів нерозбірливо].
Плющ: А поперек де це?
Кучма: На воді.
Плющ: Тепер я знаю, шо все рівно я [слово нерозбірливо; голосно сміються]. Мені казали, шо в «Царському селі», то вже таке придумають, шо свиню в сахарі запікать, в сиропі.
[Деякий час говорять на тему кухні, голосно сміються.]
Литвин: Я вчора подивився, це вже повтор був [декілька слів нерозбірливо].
Плющ: Ой, не трогай, а то я не сплю через нього.
Кучма: А я кусочок подивився, знаєте, співачку оперну, як її.
Литвин: Мірошниченко.
Кучма: Мірошниченко і вона там…
Плющ: А він її все достає, з ким ти і як ти.
[Деякий час обговорюють телебачення і телепередачі, згадують Пустовойтенка, голосно сміються.]
Плющ: А ця газета, вони вже то вже переборщають, оця «Україна і світ», так нема газети, шоб вони оце СДП [о] етого. І вже пішли в таку, а НДП. Я вже відверто Валерію Павловичу сказав, шо не можна, шоб в одній газеті три портрети було.
Литвин: Це колись на нього [декілька слів нерозбірливо].
Плющ: А це по три. Це ще в нас журнал Азарова.
Марчук: Це ше Ткаченко ввів традицію в «Голосі України».
Плющ: Я сьогодні ругався з своїми, ругався, сказав: «Уже дайте...»
Кучма: А із-за чого не змінити Правденка.
Плющ: Ну, він же там обраний, він же не числиться головним редактором.
Кучма: Так тоді він не може бути органом Верховної Ради і перестаньте його фінансувати.
Литвин: Він не має права тоді бути народним депутатом.
Кучма: Канєчно.
Плющ: Так він оце каже: «Я не редактор».
Кучма: А як не редактор.
Плющ: Там є редактор офіційно є всі [слово нерозбірливо]. Він вроді як на громадських, шеф там як.
Литвин: Почесний.
Плющ: Почесний редактор, шеф-редактор.
Кучма: Припиніть фінансування і на цьму крапка.
Плющ: Ну, оце ж думали, шо чоловік одумається. Пам’ятаєте, як я його [слово нерозбірливо] разом після бюджета і так далі. І тоді ж йому чуть-чуть открили двері. Я дивлюся, шо зараз ми всі поприкращаєм, так усі Омельченко собирає, у нього грошики є. У його вже газет п’ять. І вже...