Плющ: Підождіть, я вам розкажу, підождіть я ось вам закінчу, я ось вам розкажу [голосно сміються].
Марчук: Ну, але все працює і...
Плющ: Нє, нє, нє він думав [декілька слів нерозбірливо], тут нема чого даже, гріх казать.
Марчук: Нє, я кажу, шо цей прийом працює, шо...
[Голосно говорять і сміються всі разом.]
Кучма: Може, мені довідку, за мою довідку [голосно сміються]. Головне, шоб довідки були всі, документи були в порядку.
Плющ: [декілька слів нерозбірливо].
Марчук: [декілька слів нерозбірливо], чесний і порядний. Школа така, хорошого першого...
Плющ: А от я його, так коли розслаблялися, то я його, ну невзнаки так поки, він же такий, шо рідко. Я: «Василь Васильович, одного не пойму, чи ви переродився, чи ви переформувався, чи як так, шо ви...» У молодості він же був завсільхозотдєлом ЦК ВЛКСМУ. Ви уявляєте? Це ж, це ж авантюра за авантюрою, це ж [слово нерозбірливо] равна взриву [голосно сміються]. Сільхозотдел ЦК ВЛКСМУ. [Голосно говорять і сміються всі разом] І він бистро, а він каже, шо щастя моє, шо я оттуда вискочив, я куда угодно, но все ж таки був на цій...
Кучма: Я весь час так тихенько запропонував: «Василь Васильович, може, губернатором поїдете?» «Куди?» «В Закарпаття.» «Ні, ні, ні! Я не...» [сміється].
Марчук: А він звідти і там...
Кучма: [перебиває] Да, я [декілька слів нерозбірливо говорять разом]. Я, мабуть, раз 15 йому пропонував, хай би їхав, блядь.
Марчук: До речі, він там би...
Плющ: Там би він навіть [два слова нерозбірливо], но він же боїться хазяйнувать.
Кучма: Ну, там же треба, шоб когось боялись.
Литвин: [прізвище не зрозуміло] каже: «Василь Васильович, а чого вони кажуть, шо ви уходите?» Він каже: «А хто тобі сказав?» [голосно всі сміються]. «Та Пінзеник сказав». «Та він же там [декілька слів нерозбірливо; всі дуже голосно сміються].» Забув вже, шо [декілька слів нерозбірливо; всі сміються].
Кучма: Як він образився, шо на прем’єр-міністра не запропонували. Шалено. Прийшов до мене: «Все, піду, все, працювати не буду, достатньо.» [декілька слів нерозбірливо], потім почав відгрібати назад [хіхікає, голосно позіхає, декілька слів нерозбірливо].
Плющ: Нє, ну ж куда, державний службовець висшого гатунку, висшого гатунку.
Марчук: І він тримається.
Плющ: Я ж кажу, державний службовець висшого гатунку.
Марчук: Канєчно, з підлеглими, підлеглим з ним не просто.
Плющ: Да-а! Ну, а якшо по великому рахунку, то рєдіска. Ну, ви знаєте, все-таки...
Марчук: А! В цьому плані.
Кучма: От тільки рєдіска Василь Васильович в ніч на 31 на 1 [два слова не зрозуміло], не виходячи звідтіля [декілька слів нерозбірливо].
Марчук: Да, да, да.
Кучма: Доповідав же: «Ніхто, я заборонив всім, нічого не випили, все [декілька слів нерозбірливо]».
Ющенко: Хороші правила придумали, да [декілька слів нерозбірливо] по всьому світі, по всьому світі. Це мільярди, це не сотні мільярдів навіть, програми переписали, замовлення якісь замовили.
Кучма: Ой-ой-ой! [голосно позіхає].
Плющ: Віктор Андрійович, є така народна мудрість: гроші роблять гроші, а бідність робить дітей [сміються].
Ющенко: А мені як, в прямому смислі розуміть [декілька слів нерозбірливо, сміються].
Плющ: Ну, так нє, це даже в марксистсько-ленінській ідеології, це сущность «Капітала» по Марксу. Або він росте, або він цвіте [декілька слів нерозбірливо].
Ющенко: Я думаю, шо...
Плющ: [перебиває] Поетому, оті, шо технології придумали, то великі гроші, шоб ти знав. Ми віддали гроші ще більше, але придумать, то також великі гроші. Да, там уми працюють і не так просто.
Марчук: Зараз епоха ця телекомунікаційно-інформаційна економіка, то єсть технологія дає майже так, як високоприбуткова галузь економіки.
Ющенко: На першому місці, на першому місці.
Марчук: Да.
Плющ: Це у нас такий ще самий оригінальний в цьому плані фільм [слово нерозбірливо]. Леонід Данилович, [два слова нерозбірливо] перше, як їхав до вас на нараду і конспектів [декілька слів нерозбірливо] Палич [голосно всі сміються].
Кучма: А шо таке [декілька слів нерозбірливо], кармани такі, шо там шаровари.