Выбрать главу

Кучма: Ну, взагалі роль суду в рахунковій палаті дуже висока.

Плющ: І апарат великий.

Кучма: І апарат великий, да.

Плющ: Коли я зайшов в кімнату, там дихати нічим.

Кучма: [декілька слів нерозбірливо].

Марчук: Там була така конура.

Кучма: Да. Там непогана відчувається команда. У нього перший заступник Мельник, я цього Мельника знаю…

Плющ: Мельничук.

Кучма: А, Мельничук, видатний економіст, він у мене починав працювати.

Плющ: Та він у всіх був. У Мороза, Мороз від нього душі не чаяв.

Литвин: І у Хмари він був.

Кучма: Ну, я поцікавився про нього, він же [декілька слів нерозбірливо].

Литвин: Федоренко.

Кучма: Федоренко, да. Хто ж він такий, мені ж розказали шо за птах.

Плющ: Мороз його не чаяв, бо він же витягував цього, пам’ятаєте, шо отосидів, як це його прізвище. Ото вони там були зв’язані.

Кучма: Серед американців він назвав Мороза, каже: «Самий видатний економіст світу».

Плющ: Да. А він придумав модель, як украсти гроші через соціальне оздоровлення [слово нерозбірливо].

Кучма: Це ж не він придумав, це з радянських часів, [декілька слів нерозбірливо] ВПК [декілька слів нерозбірливо] в Одесі.

Плющ: Гарна газета, «Боженар».

Кучма: «Боженар».

Плющ: Ото вони там разом. А потім Ларису Скорик втравили в ці програми, «Боженар», Медведчук, Лариса.

Ющенко: [декілька слів нерозбірливо] вони стояли у вас у приймальні і «Боженар» мені дав сільське подвір’я і на тому сільському подвір’ї план, де [слово нерозбірливо], де пасіка. І така гучна назва була цього проекту, шось «Родина економь», шось таке.

Плющ: Ну вони тоді крепко за цю справу взялися.

Кучма: Я доручення давав [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Але ж [декілька слів нерозбірливо] сказали в інтерв’ю за конституцією, шо він жаліє, шо ті, хто повинен дотримуваться конституції, думають про її зміст. Він там про нас намєкає.

Марчук: Там підборка якась є [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Сьогодні ж короткий день, слухайте, чого ми [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Я ж у вас просив, так ви [декілька слів нерозбірливо; сміється].

Кучма: Треба подумать, чи доцільно, чи не доцільно. Завтра Омельченко хоче виставити на площі Незалежності три проекти із…

Плющ: Це ше макети, макети, які більше набрали.

Кучма: Запрошує подивитись.

Плющ: Ну, треба, від цього вже нікуди не дінетесь, треба вже приймать рішення, йому вже нікуди тягнуть.

Кучма: Це зрозуміло.

Плющ: Тоді ж домовлялись, ви ж тоді їм дали добро, шо [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: А поперек де це?

Кучма: На воді.

Плющ: Тепер я знаю, шо все рівно я [слово нерозбірливо; голосно сміються]. Мені казали, шо в «Царському селі», то вже таке придумають, шо свиню в сахарі запікать, в сиропі.

[Деякий час говорять на тему кухні, голосно сміються.]

Литвин: Я вчора подивився, це вже повтор був [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Ой, не трогай, а то я не сплю через нього.

Кучма: А я кусочок подивився, знаєте, співачку оперну, як її.

Литвин: Мірошниченко.

Кучма: Мірошниченко і вона там…

Плющ: А він її все достає, з ким ти і як ти.

[Деякий час обговорюють телебачення і телепередачі, згадують Пустовойтенка, голосно сміються.]

Плющ: А ця газета, вони вже то вже переборщають, оця «Україна і світ», так нема газети, шоб вони оце СДП [о] етого. І вже пішли в таку, а НДП. Я вже відверто Валерію Павловичу сказав, шо не можна, шоб в одній газеті три портрети було.

Литвин: Це колись на нього [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: А це по три. Це ще в нас журнал Азарова.

Марчук: Це ше Ткаченко ввів традицію в «Голосі України».

Плющ: Я сьогодні ругався з своїми, ругався, сказав: «Уже дайте…»

Кучма: А із-за чого не змінити Правденка.