Схема пероможного наступу 3-ої Залізної дивізії від Кам'янця Подільського до станції Кодима.
Виславши розвідачів, перебраних за селян, з метою розшукати Синій полк і провадити розвідку в напрямку на Бірзулу, Комдив наказав 9-му полкові відновити наступ на Кодиму. Дійшовши до стику з ворогом, стрільці розпочали завзятий бій, що затягнувся аж до світанку. Не відомо як довго тривав би цей бій, якби раптова стрілянина в тилу ворога не змусила червоних до спішного відступу. Була це несподіванка не тільки для ворога, але й для нас, бо ми не знали, хто саме спричинив був паніку в тилу червоних, що передавалася й на ту червону частину, що тримала станцію Кодима. Ворожі броневики від'їхали в напрямку на Бірзулу. Чорноморський полк використав цей мент, щоб заагакувати станцію і змусив червоних залишити станцію Кодиму в безладному відступі. Трофеями Чорноморців були полонені й вантажні вагони з різним майном.
Виявилося, що 7-ий Синій полк, переслідуючи ту червону частину, що загрожувала його запіллю, в напрямку на Кодиму, опинився в тилу того ворога, що бився з 9-им Стрілецьким полком. Несподівана поява Синього полку й його тилова атака, допомогли 9-му полкові й спричинилися до захоплення Чорноморським полком ст. Кодима.
3-тя дивізія розбила ворога й відкинула його на південь, але не знищила його. Після цієї перемоги, стан дивізії був загрозливий. Фронт її розтягнувся на майже 25 кілометрів: Вона була обезкровлена великими втратами, змучена, без забезпеченого запілля й постачання; дошкульно відчувався брак амуніції, а поповнення не було.
Між тим, ворог масував нові сили й треба було сподіватися різних несподіванок із боку міцнішого ворога. Комдив знову звернув увагу штабу армії на критичний стан 3-ої дивізії.
Розділ XXX
Кінський Лубенський полк на правому крилі 3-ої дивізії. Співпраця Лубенського полку з 7-им Синім полком. Бій Лубенців під с. Северинівкою
У початках серпня 1919 року, кінний Лубенський полк ізнову скеровано на праве крило 3-ої дивізії. Завданням його було забезпечення того флангу й у випадку наступу переважаючих сил ворога, стримувати його, в міру можливости, ступневим відступом, до часу прибуття підсилення, бо фронт дивізії то стягався, то розтягався до 60 кілометрів.
Після того, як 9-й Стрілецький і кінний Лубенський полки нагнали були страху на червоних, вони відійшли до району ст. Кодима, але між залізницею Вапнярка — Бірзула й Дністром гасав червоний партизанський відділ українського зрадника-запроданця, Криворучка. Цей невеликий відділ — до 150 піхоти і до 60 кіннотників (пізніше він збільшився) — тероризував населення антикомуністичних сіл і заходила потреба його "втихомирити"…
Лубенський полк вирушив із м. Томашпіль, через Моївку, Борівку й м. Грушка, до м. Ямпіль. Мавши штаб полку в Ямполі, висилалися розвідувальні роз'їзди в напрямках на Горячківку, Вербну й Джугастру. Час від часу, лубенці заскочували свого старого "знайомого" Криворучка несподіваною "візитою" в його резиденції — с. Качківці, — що в нім були його кадри й база бандитських нападів.
Після того! як 3-тя дивізія захопила м. Піщанка й с. Дмитрашівка, Лубенський полк, разом із пластунською сотнею й кулементною чотою, перейшли до наступу й зайняли м. Каменка й м. Рашків, що були обсаджені невеликою кількістю охорони червоних. Мавши р. Дністер під боком, лубенці відновили старі знайомства з румунами і за цукор одержували від них так потрібну нам і все недостатню амуніцію.
У другій половині серпня, большевики, прорвавши фронт 9-го Стрілецького полку, на його правому крилі, між ним і 7-им Синім полком, рушили в обхід лівого крила Синіх, загрожуючи ударом у тил 7-го полку. Змушений такою загрозою, заступник к-ира Синього полку, полк. Б. Магеровський (помер на еміграції, в м. Здолбунові, Польща, в 1926 році), залишав здобуте перед тим с. Безштанків і відступай в напрямку на м. Ямпіль. Під час відступу, роз'їзд Синіх зустрів роз'їзд кінного Лубенського полку. Полк. Магеровський, як старший ранґом, обняв команду над обома полками й наказав Лубенському полкові відступити форсовним маршем через м. Каменка до с. Грушка, на з'єднання там із 7-им Синім полком. Лубенський полк був у той час у м. Рашків.