Усі. Вчора? Та ви що!
Дядечко. Неділя сьогодні, — кому, як не мені, це знати!
Капітан Прат. Та ні, неділя — завтра.
Смітертон. Ви всі схибнулись — усі до одного. Неділя була вчора — це така ж правда, як і те, що я оце сиджу перед вами на оцьому кріслі.
Кет (схвильовано підстрибує). Я все зрозуміла, геть усе! Це ж Боже знамення, татку! — ви знаєте, про що я. Прошу всіх заспокоїтись, і послухайте, як усе просто. Капітан Смітертон каже, що неділя була вчора, — і він правий, бо воно справді так; кузен Боббі, його дядечко та я стверджуємо, що неділя сьогодні, — і ми теж праві, бо воно справді так. Капітан Прат наполягає, що неділя буде завтра, — і він теж правий. Річ у тім, що ми всі маємо слушність, — отже, три неділі зійшлися на одному тижні.
Смітертон (помовчавши). Слухай, Прате, а Кет нам таки втерла носа. Які ж бо ми обоє недоумки. Обвід землі, як ви знаєте, двадцять чотири тисячі миль. Далі: земна куля розкручує ці свої тисячі з заходу на схід рівно за двадцять чотири години. Ну, вхоплюєте, містере Ромбурмиле?
Дядечко. Звичайно, звичайно. Доктор Дубль...
Смітертон (заглушуючи його). Тобто, сер, зі швидкістю тисяча миль на годину. Тепер уявімо, що я відпливаю звідси на тисячу миль на схід. І якщо тут, у Лондоні, сонце сходить о такій-то годині, то відпливши, я побачу його на годину раніше. Пропливши ще тисячу миль, я відсунуся в часі на дві години, ще третю тисячу миль — на три години — і таким чином далі, поки об'їду всю землю й опинюся на цьому самому місці. Отже, пропливши двадцять чотири тисячі миль на схід, я випереджу лондонський час на двадцять чотири години. Тому я й обігнав вас на цілу добу. Ну, зрозуміло?
Дядечко. Але Дубль-Дуля...
Смітертон (дуже гучно). Капітан Прат, пройшовши тисячу миль на захід, став, навпаки, відставати на годину від лондонського часу, а за двадцять чотири тисячі миль — на двадцять чотири години, тобто знову-таки на цілу добу. Отже, для мене неділя — вчора, для вас — сьогодні, для Прата — завтра. Головне, що ми всі, містере Ромбурмиле, маємо рацію. Адже нема такого аргументу, щоб комусь із нас надав перевагу.
Дядечко. Отакої! Кет! Боббі! Та це ж, як ви кажете, Боже знамення! Але я людина слова — закарбуйте собі! Бери її, хлопчику, — з посагом і всім іншим, — коли хочеш. Таки обкрутили, чортенята! Три неділі підряд — то ж треба так, га? Цікаво, що скаже на це доктор Дубль-Дуля?
Примітки
Новелу під назвою «Succession of Sundays» («Спадкоємство неділі») було опубліковано 27 листопада 1841 року в філадельфійської газеті “The Saturday Evening Post”. Під відомою сучасним читачам назвою — «Три неділі на одному тижні» (“Three Sundays in a Week”) вона була перевидана 10 травня 1845 року в нью-йоркській газеті “Broadway Journal”. 15 лютого 1857 року була надрукована в мадридській газеті “El Museo Universal” під попередньою назвою. Це була перша новела По, перекладена іспанською мовою. Жуль Верн, знайомий з цим твором Едґара По, в своєму романі «Навколо світу за 80 днів» використав факт зміни часу у навколосвітній подорожі.
Remplis ton verre vide! Vide ton verre plein! — Наливай свій порожній келих! І до дна його знову пий! (Фр.)
Пер'е Казимир П'єр (1777-1832) — французький політичний діяч.
... чию зухвалу сентенцію «A quoi un poete est-il bon?» дядечко полюбляв глузливо трактувати як ne plus ultra* логічного мислення. — A quoi un poete est-il bon? — Яка користь від поета? (Фр.); ne plus ultra — вершину (латин.).
«Poeta nascitur non fit» — «Поетом народжуються, а не робляться» (латин.). — Цей афоризм зустрічається в циклі віршів «Про те, яке воно життя» римського поета Публія Анія Флора (II ст.), а ще раніше в промові Ціцерона на захист поета Архія (61 р. до н. є.).
Хорслі Самюель (1738-1806) — англійський богослов, запеклий полеміст.
... «довгих тягучих літ» — рядок з поетичного трактату «Міркування про критику» англійського просвітителя Олександра Попа (1688-1744).
То була piece de resistance (за висловом панів Юда та Карена). — Piece de resistance — Головна страва (фр.). Юд Луї (XVIII ст.) — майстер кухар, що писав книжки про мистецтво кулінарії («Французький куховар», 1813). Карен Марі Антуан (1784-1833) — французький кулінар, написав книжку «Паризький кухар, або Мистецтво кулінарії в XIX сторіччі».