На певному етапі життя практично всі постають перед перешкодами, нещастями і розчаруваннями. Драйв — це наступ, але успіх потребує чогось значно більшого.
Один із найвидатніших шахістів у історії часто говорив про іншого великого гравця: «Він ніколи не стане чемпіоном світу, бо не має терпіння годинами пересиджувати найважчі позиції»59. Три сили не лише сповнюють драйвом. Вони ще й озброюють — витривалістю, стійкістю, здатністю терпіти, умінням витримати удар і піднятися після нього.
Почасти, власне, відчуття вищості має такий ефект, даючи надзвичайно потужну психологічну зброю меншинам, які постійно наражаються на ворожість та упередження60. Протиставляти етноцентризм більшості власному етноцентризму — поширена серед успішних меншин стратегія. Бенджамін Дізраелі у такий спосіб боровся із британським антисемітизмом. «Так, я єврей, — відсік він расистський випад у Палаті громад, — коли предки вельмишановного джентльмена були ще неотесаними дикунами на нікому не відомому острові, мої вже правили богослужіння у Храмі Соломона»61.
Однак набагато потужнішою є взаємодія між відчуттям вищості й контролем імпульсів: віра в те, що досягнути вищості вдасться завдяки контролю над імпульсами, допоможе запустити самовідтворювальний цикл тренування дедалі стійкішої витривалості. Відчуття вищості, вибудуване навколо контролю імпульсів, може бути дуже сильним. Людина з таким відчуттям охоче демонструє і тренує свій самоконтроль задля досягнення якоїсь важкодоступної мети. Що більшу самопожертву або тягар вона здатна витримати, то досконалішою вона почувається і тому швидше наважиться на суттєвіші самообмежувальні дії в майбутньому, а це змістовніше підживлює відчуття вищості. У такий спосіб формується здатність витримувати випробування — підвищений рівень стійкості, витривалості або наполегливості62.
Така динаміка — ще одна особливість Трьох сил. Успішні іммігрантські меншини в Америці майже завжди вбудовують контроль імпульсів у своє відчуття вищості. Вони схильні вірити (можливо, тому що так і є), що в змозі подолати більше перешкод і працювати довше, ніж того хочуть середньостатистичні американці63. Цю здатність вони вважають чеснотою і додають її як предмет гордості до своєї ідентичності, а потім намагаються — часто доволі ефективно — прищепити її своїм дітям.
Однак цей феномен не є суто іммігрантським. Мормони також будують власне відчуття вищості на дисципліні, поміркованості і випробуваннях, яких вони зазнають під час місії (зазвичай це дворічна робота із залучення нових вірян у призначеному місці — будь-де від Клівленда до Королівства Тонґа). Варто зазначити, що тут контроль імпульсів знову вважається чеснотою — моральною, духовною й особистісною. Він сам собою праведний і викликає захоплення. Під час місії64 мормони мусять відмовитися від побачень, перегляду фільмів, читання журналів і слухання поп-музики. Їм дозволено надсилати електронні повідомлення один раз на тиждень, але тільки з громадських місць, а не з власного помешкання. Телефонувати додому вони можуть лише на Різдво і День матері. Доки інші вісімнадцятирічні американці поринають у вир безпробудного пияцтва, що процвітає в університетських кампусах65, мормони працюють десять-чотирнадцять годин на день шість днів на тиждень. Одягнені у білу сорочку із краваткою або охайну спідницю, вони невтомно стукають у двері, постійно отримують відмови, а часто й кпини.
Сама здатність витримувати випробування не має нічого спільного із економічною вигодою чи буденним успіхом. Вона може полягати й у вдяганні волосяниць, і в кафкіанському голодуванні художників. Та коли здатність витримувати випробування підкріплено вмотивованими амбіціями, — коли витривалість і вади перетинаються, — результатом стає механізм відтермінування винагороди.
Вищість плюс загроженість — формула продукування драйву. Вищість плюс контроль імпульсів — формула для витримування тягаря. Коли Три сили інтегрують усі ці компоненти в культуру групи, її члени отримують екстраординарне бажання і змогу сьогодні зробити або пережити що завгодно заради кращого майбутнього[6].
Однак такий успіх має свою ціну. У кожній з Трьох сил закладено свої патології. Глибоко загрожені люди часто є невротиками. Заперечення імпульсів може применшити здатність насолоджуватися красою і спокоєм, спонтанною радістю. А найнебезпечнішою є віра у вищість власної групи — вона здатна спонукати до зверхності й упереджень, і це ще не найгірше. Деякі з найбільших лих в історії — рабство, апартеїд, геноцид — зумовлені саме претензіями однієї групи на вищість над іншими.
6
Немає потреби зазначати, що жодна витривалість чи драйв не принесуть групі економічного успіху, якщо суспільство відмовляє їм в економічних можливостях. Напевно, єврейські іммігранти сповідували Три сили і до приїзду в Америку, але у штетлах Східної Європи це давало їм мало користі. Як рушій успіху Три сили залежать від того, чи винагороджують інституції важку працю і здатність відтерміновувати задоволення. Ціла нація може належати до культури Трьох сил і все одно нидіти в бідності, якщо при владі злодії. Тож, за твердженням Дарона Аджемоґлу і Джеймса Робінсона, різницю між заможністю різних країн найкраще пояснюють інституції, а не культура. Північна і Південна Кореї — яскравий приклад. (З іншого боку, можливо, правий Джаред Даймонд: географічні умови значною мірою пояснюють, чому деякі континенти або регіони раніше за інші розвинули інституції, що формують багатство)66. Але справа не тільки у владних структурах, якщо в межах однієї країни певні групи проходять шлях від бідності до заможності, не просто стикаючись із тими ж інституціями, що й інші, але й наражаючись на дискримінацію.