Усю дорогу до Діжона я згадував минуле. Я думав про всі ті речі, які міг би сказати чи зробити, однак які так і не сказав і не зробив у гіркі принизливі моменти, коли, просто просячи скоринку хліба, почувався нікчемнішим за черв’яка. Тверезий як скло, я й досі відчував біль тих старих кривд та образ. Я досі відчував кийок, яким пригостив мене коп у парку, — хоча ви можете сказати, що це була лише дрібниця, невеличкий урок танцю. Я об’їздив усі Штати, а також Канаду і Мексику. Скрізь та сама історія. Якщо хочеш хліба, маєш одягнути на себе ярмо, крокувати в ногу. Хоч куди б ти подався, земля всюди наче сіра пустеля, килим зі сталі й цементу. Виробництво! Більше гайок та болтів, більше колючого дроту, більше собачих галет, більше газонокосарок, більше підшипників, більше вибухівки, більше танків, більше отруйного газу, більше мила, більше зубної пасти, більше газет, більше освіти, більше церков, більше бібліотек, більше музеїв. Уперед! Час підганяє. Ембріон вилазить із шийки матки, а на ній немає й краплі слини, щоб допомогти йому вибратися. Сухе здушливе народження. Ані завивання, ані писку. Salut au monde![130] Салют із двадцяти однієї гармати, які гримлять у прямій кишці. «Я ношу свого капелюха, як мені подобається, у приміщенні чи надворі», — казав Волт. То були часи, коли й досі можна було підшукати собі капелюха потрібного розміру. Але час минає. Тепер, щоб знайти потрібний розмір, необхідно сісти на електричний стілець. Дадуть вам ярмулку. Що, трохи тисне? Не переймайтеся! Зате пасує.
Потрібно перебувати в чужій країні, такій, як Франція, ходити по меридіану, що розділяє півкулі життя та смерті, аби зрозуміти, які незбагненні горизонти відкриваються попереду. Електричне тіло!Демократична душа! Приплив, що переходить у повінь! Свята Матір Божа, що означає це лайно? Земля випалена й потріскана. Чоловіки й жінки злітаються, мов зграя стерв’ятників на смердючу тушу, щоб спаруватися, а тоді знову розлетітися. Стерв’ятники, що падають з неба, мов важкі камені. Кігті й дзьоб — ось наша сутність! Гігантський кишково-шлунковий тракт із носом, що вловлює запах здохлятини. Вперед! Уперед без жалю, без співчуття, без кохання, без прощення. Не просіть четвертак і нікому його не давайте! Більше військових кораблів, більше отруйного газу, більше вибухівки! Більше гонококів! Більше стрептококів! Більше бомбардувальників! Більше й більше — доки не розлетиться на друзки увесь цей блядський механізм, а разом з ним і земля!
Сходячи з поїзда, я одразу ж зрозумів, що припустився фатальної помилки. Ліцей був розташований трохи віддалік від вокзалу; я крокував центральною вулицею в ранніх зимових сутінках, навмання відшукуючи шлях до місця призначення. Падав негустий сніг, і вкриті памороззю дерева яскраво виблискували на морозі. Я пройшов повз кілька величезних порожніх кафе, які нагадували гнітючі зали очікування. Тихий порожній морок — ось яке у мене склалося враження. Безнадійне зачухане містечко, де гірчицю розливають у вагони-цистерни, чани, бочки, бідони, горщики та гарненькі крихітні баночки.
Від першого ж погляду на ліцей я здригнувся. Я відчув таку нерішучість, що перед входом зупинився, щоб добряче подумати, варто туди заходити чи ні. Однак оскільки я не мав грошей на зворотний квиток, сенсу в роздумуванні було мало. Спершу мені спало на гадку надіслати телеграму Філлмору, але я не зміг вигадати відмовку. Тож єдине, що лишалося, — зайти всередину з заплющеними очима.
Виявилося, що мсьє ле Провізер[131] відсутній — як мені сказали, в нього був вихідний. До мене підійшов маленький горбун і запропонував провести мене до кабінету мсьє ле Сансера[132], його заступника. Я йшов за кілька кроків позаду нього, захоплено спостерігаючи, як гротескно він накульгував. Він був маленькою потворою, яку можна побачити на ґанку будь-якого європейського собору.
Кабінет мсьє ле Сансера виявився просторим і аскетичним. Я сів на твердий стілець і став чекати, поки горбун подався на його пошуки. Я почувався майже як удома. Атмосфера цього місця страшенно нагадувала мені деякі благодійні служби в Штатах, де я просиджував годинами, чекаючи, доки який-небудь солодкомовний виродок не проведе зі мною співбесіду.