Юнаки й дівчата, що вступають у життя й ставлять перед собою питання, яким шляхом їм іти, читаючи «Трудівників моря», зазнають того напливу думок і почуттів, які свого часу потрясав юного О. М. Толстого і знайшли вираження в словах: «…У моє життя ввірвалась маленька людина зі скуйовдженим волоссям і голосом, що відлунював у всесвіті… Помахами пензля, майже подібного до мітли, вона малювала портрети гігантів. Гнівними помахами мітли вона розігнала міщанські будні й заманила мене в невідомий світ Великої Людини… Гюго, як титан, що викрав з неба блискавки, ввірвався з неймовірною силою афоризмів у нудне белькотіння мого буденного життя. І це було гарно й грандіозно… Це було гарно й грандіозно — будити людство».
СТЕПАН ПІНЧУК.