Пітер. Так, я гадаю, що ти маєш рацію. Він тримається трохи попереду неї, вдає, що оберігає й супроводжує її.
Сьюзі. Цікаво, коли вони перестануть кружляти. Я зупиняю магнітофон.
Пітер. Я також.
Сьюзі. Говорять з поверхні. Пітере, я вмикаю магнітофон.
Пітер. О’кей!
Сьюзі. 18 годин 45 хвилин. Вони далі кружляють. Це може тривати надто довго. Що ти робиш?
Пітер. Сиджу, палю й нудьгую. Чи вони свистять?
Сьюзі. Так, безперестану.
Пітер. Вони прогулюються й гомонять. Чи, бува, одне з них не свистить більше, ніж друге?
Сьюзі. Так. Іван. Вона свистить мало.
Пітер. Висновок такий: він жартує, а вона слухає.
Сьюзі (сміється). Зупиняю магнітофон.
Пітер. Я також.
Сьюзі. Говорять з поверхні. Вмикаю магнітофон, щоб записати свій голос. 19 годин 45 хвилин.
Пітер. Я теж. Я тану від нудьги. До того ж мені хочеться їсти. Вони — кружляють протягом години й десяти хвилин. Чи він ще свистить?
Сьюзі. Так.
Пітер. І про що тільки можна базікати з нею!
Сьюзі. Я й не подумала б, що це залицяння триватиме так довго.
Пітер. Не будь такою нетерплячою.
Сьюзі (сміється). Гадаю, що буде краще, коли я вимкну магнітофон. Але ти можеш розмовляти зі мною далі.
Пітер. О’кей!
Сьюзі. Говорять з поверхні. Я передаю тобі Майкла. Двадцять годин.
Пітер. Як тільки з’явиться Лізбета, я прийду до тебе в їдальню. Алло, Майкле, ти зараз розчаруєшся. Вони кружляють вже протягом години й 25 хвилин. Вони зовсім не молодята, а спринтери.
Майкл (сміється). Нічого цікавого?
Пітер. Хіба що Лише спочатку. Зближення було цікаве. Ось і Лізбета. Я передаю її тобі.
Лізбета. Говорять від ілюмінатора. Що нового?
Майкл. Говорять з поверхні. Пітер сказав, що вони отак кружляють годину й 25 хвилин.
Лізбета. Весело. (Мовчанка).
Майкл. Вони такі люб’язні, нагадують теплу компанію.
Лізбета. Вони запаморочують мене. Сподіваюся, що вони не кружлятимуть у такий спосіб протягом двох годин. Вимикаю магнітофон.
Майкл. Я також.
Лізбета. Говорять від ілюмінатора. 20 годин 25 хвилин.
Майкл. Говорять з поверхні.
Лізбета. Допіру Іван відійшов. од неї, а вона знову наблизилась до нього.
Майкл. Слушне зауваження. Вони вже пожвавішали. Коло не таке чітке, як було перше. (Мовчанка). З’явився місяць, освітилося небо. Незабаром буде гарно.
Лізбета. Тобі щастить.
Майкл. Якщо бажаєш, ми можемо помінятися. Я піду до ілюмінатора, а ти на поверхню.
Лізбета. Я ціную твою шляхетність, але мені й тут добре.
Майкл. Це не привід, щоб давати мені відсіч.
Лізбета. А я не даю тобі відсічі.
Майкл. О, так… Намагатимусь бути люб’язним з тобою.
Лізбета. Не бачу в цьому потреби.
Майкл. Дякую. (Пауза). Слухай, Лізбето, якщо ти хотіла б чергувати з кимось іншим, тобі слід тільки признатися мені в цьому, і я не надокучатиму тобі.
Лізбета. Затям, що я нікому не надаю переваги. Ні тобі, ні іншим.
Майкл. Ти люб’язна.
Лізбета. Перепрошую, але ви з своїми натяками здаєтеся роздратованими. Майкл. Хто, «ви»?
Лізбета. Ти, Севілла та інші… Ви всюди робите масні натяки.
Майкл. А ти ні? Тобі таланить.
Лізбета. В усякому разі я не розумію, чому мушу стежити за дельфінами з хлопцем.
Майкл. Ати хотіла б з дівчиною?
Лізбета. Хто таке сказав?
Майкл. Бо, зрештою, є тільки дві статі.
Лізбета. Ти знову своєї! Ця розмова зовсім безглузда. Я припиняю її.
Майкл. Говорять з поверхні. Алло, Лізбето, я вмикаю магнітофон. 20 годин 30 хвилин.
Лізбета. Я теж.
Майкл. Здається, Іван допіру звився в змійку. Лізбета. Я нічого не бачила.
Майкл. Я міг помилитися. Це сталося дуже швидко. (Мовчанка). Ну, ти ліпше почуваєш себе?
Лізбета. Ні, не ліпше. Дякую, так собі, добре. Майкл. Придивись, просто не можна помилитися. Лізбета. Авжеж.
Майкл. Дельфін, мабуть, докладає багато зусиль, звиваючись в змійку…
Лізбета. Це здається мені смішним.
Майкл. Не більше ніж голуб тоді, як чепуриться перед голубкою.
Лізбета. Цікаво, скільки секунд він може перебувати в такій позі?
Майкл. Я щойно виміряв час: дві цілих і вісім десятих секунди.
Лізбета. Я зафотографувала. Помітила, що він згорнув бокові плавники.
Майкл. Я не певен у цьому. (Тиша). Цікаво знати, чому саме дельфіни, прагнучи звабити дельфінок, вигинаються змійками.
Лізбета. А що робить півень? Я не пам’ятаю.
Майкл. Він кружляє навколо курки, розкривши одне крило, скородить ним по землі, щоб показати їй, як він гарно вдягнений.
Лізбета. Яка чудасія! Вони знову починають кружляти. Вимикаю магнітофона.
Майкл. Я роблю те саме.