2Краснов Петро Миколайович (1869—1947)—генерал царської армії, в жовтні 1917 р. був направлений на придушення революції в Петрограді, у 1918 р. очолив виступ донських козаків проти Радянської республіки. Після розгрому заколоту емігрував. За рішенням Верховного суду СРСР страчений у Москві.
3Колчак Олександр Васильович (1873—1920) —царський адмірал, один з головних керівників російської контрреволюції. Встановив на Уралі, в Сибіру і на Далекому Сході військову диктатуру. Був захоплений червоними партизанами, засуджений Іркутським ревкомом і страчений 1920 р.
4Юденич Микола Миколайович (1862—1933)—білогвардійський генерал, очолював контрреволюційні виступи на північному заході Росії в період іноземної інтервенції й громадянської війни. Війська Юденича, що загрожували Петрограду, були розгромлені в грудні 1919 р. У 1920 р. втік за кордон.
5Денікін Антон Іванович (1872—1947) —генерал-лейтенант царської армії, головнокомандуючий контрреволюційними силами Південної Росії під час громадянської війни. Після розгрому деніківщини в березні 1920 р, білоемігрант.
6Тьєр Адольф (1797—1877) — французький історик і державний діяч, прем’єр-міністр і міністр закордонних справ. Під час Паризької комуни 1871 р. очолив версальців у боротьбі проти комунарів. У 1871—1873 рр.— президент Франції.
7Подиви — скорочення з російської: политический отдел дивизии.
ЮРКО
Вперше надруковано в журн.: Зори грядущего (Видавався в Харкові.— 1922.— № 5), 1923 р.— у зб. «Сині етюди», 1925 р.— окремою книжечкою (ДВУ). 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Микола.Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.— Т. 1.— С. 84—97.
1«Нива» Маркса — щотижневий ілюстрований журнал, який видавав
0. Ф. Маркс у Петербурзі в 1870—1918 рр.
2«Отче наш, електричної системи віку...» — цитата з поеми М. Хвильового «В електричний вік» (1921).
3Пуанкаре Раймонд (1860—1934) —французький політичний і державний діяч, у 1913—1920 рр. президент Франції.
НА ГЛУХІМ ШЛЯХУ
Вперше надруковано в журн.: Шляхи мистецтва (1923.— № 5.— С. 39— 40), 1924 р. опубліковано у зб. «Осінь», 1925 р.— окремою книжечкою (ДВУ), 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий М.Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.— Т. 1.— С. 84—97.
1Г у н н и — давні кочові племена, об’єднання яких складалося в Приураллі у II—IV ст. з тюркомовних хунну і місцевих угрів та сарматів.
2Сармати — грецька назва кочових племен Північного Кавказу і степової частини Поволжя (VI—IV ст. до н. є ).
3Германці — стародавні племена індоєвропейської мовної групи, що спочатку жили на узбережжі Північного та Балтійського морів.
4Аттіла (? — 453) —полководець, вождь гуннського союзу племен.
5Тамерлан — європейська форма прізвища Тимура (1336—1405), середньоазіатського полководця і правителя.
6Великі Зондські острови — острови в Індонезії, частина Малайського архіпелагу.
7Наяда — у грецькій міфології німфа джерел і струмків.
8А я дівчина Наталка...— неточна цитата пісні Наталки з п’єси
1. П. Котляревського (1769—1839) «Наталка Полтавка» (1819). У тексті п’єси: «Ой я дівчина Полтавка, А зовуть мене Наталка».
9Володимирська — Володимирський тракт, якими гнали каторжників у Сибір. Ця дорога скорботи увічнена художником І. І. Левітаном (1860— 1900) на відомій картині «Владимирка» (1892).
СОЛОНСЬКИЙ ЯР
Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 74—85),
1924 р. видано окремою книжечкою разом з оповіданням «В очереті», 1926 р.— окремою книжечкою (ДВУ), 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів,
1932 р.— у Вибраних творах, т. І. Подається за вид/. Хвильовий Микола. Вибрані твори.— Т. '1.—. С. 156—169.
У цьому виданні був лаконічний авторський вступ: «Солонський Яр» став теж хрестоматійним оповіданням. Написано 1921 року».
1Хододний Яр — ліс під Чигирином, де, за народними переказами, гайдамаки святили ножі перед повстанням проти польської шляхти у другій половині ХѴШ ст. Т. Г. Шевченко звертається до цих подій у поезії «Холодний Яр» (1845).
СИЛУЕТИ
Вперше надруковано в журн.: Червоий шлях (1923.— № 1.— С. 18—29). У 1924 р. опубліковано у зб. «Осінь», 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Микола.Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.— Т. 1.—С. 120—140.
1Ортечека — скорочення, ймовірно, від російського «организационнотранспортный отдел чрезвычайной комиссии».
2Коцюбінскіх.— Мається на увазі Коцюбинський Михайло Михайлович (1864—1913) —український письменник і громадянський діяч. Згаданий образок «Він іде» написаний 1896 р.
3Коцюбинський Юрій Михайлович (1896—1937) —син письменника, український радянський державний, партійний і військовий діяч, входив до складу першого уряду Радянської України. Був незаконно репресований.
4Мене, факел, фарес — перефразований вислів з Біблії (кн. пророка даниїла, гл. 5, 25): «Мене, мене, текел, упарсин (перес)» — слова-сим-воли, накреслені таємничою рукою на стіні палацу вавілонського царя Валтасара. Ці слова — пораховано, зважено, поділено — попереджали про взяття Вавілона персами, загибель вавілонського царства і поділ його між персами та мідянами.
5«Красная нива» — літературно-художній масовий ілюстрований щотижневий журнал, виходив у Москві в 1923—1931 рр.
6Олесівські солов’ї — асоціація з відомим віршем Олександра Олеся (справжнє прізвище Кандиба Олександр Іванович; 1878 — 1944) «Чари ночі» («Сміються, плачуть солов’ї») (1904), що став, покладений на музику Миколою Лисенком, популярним романсом.
7«Капітал» — головна паця Карла Маркса (1818—1883), яку він. писав протягом 1867—1883 рр., де здійснено фундаментальні економічні, філософські та історичні дослідження капіталістичного ладу.
8Мікель -Анджело (Мікеланджело Буонарроті; І 475—1564) — італійський скульптор, живписець, архітектор і поет доби Відродження.
уДостоєвський Федір Михайлович (1821—1881) —російський письменник, творчість якого мала величезний вплив на розвиток світової літератури і філсофської думки. У прозі Хвильового знаходимо немало ре-мінісценцій з творами Достоєвського.
10Рафаель Санті (1483—1520) — італійський художник і архітектор доби високого Відродження.
11Б о я н — легендарний давньоруський співець-дружинник другої половини XI —початку XII ст. Про нього згадується в «Слові о полку Ігоревім».
12Горький Максим (справжнє прізвище Пешков Олексій Максимович; 1868—1936) — російський радянський письменник і громадський діяч.
13Декарт Рене (1596—1650) —ранцузький філософ, математик, фізик і фізіоло.
14Хрестові походи — військові походи західноєвропейських феодалів під релігійними лозунгами з метою захоплення земель, головним чином на мусульманському Сході (1096—1270).
, 15К і п л і н г Джозеф Редьярд (18.65——1936) — англійський письменник автор відомих творів «Мауглі» («Книга джунглів», 1894; «Друга книга джунглів», 1895), оповідань, казок, поетичних збірок.
16«Р і к і - Т і к і - Т а в і» — індійська казка про відважного звірка мангуста, який боровся зі зміями.
17Третьяковська галерея — один з провідних московських музеїв російського дореволюційного і багатонаціонального радянського мистецтва. Заснована визначним діячем російської культури Пашюм Михайловичем Третьяковим (1832—1898). 1892 р. зібрання було передане в дар Москві.
18«Золотий гомін» — поема П. Г. Тичини (1891 —1967) із збірки «Сонячні кларнети», написана в 1917 р.
19Грушевський Михайло Сергійович (1866—1934) — український історик, державний і політичний діяч. Завідував кафедрою всесвітньої історії Львівського університету. З 1897 р.— голова товариства українських поступовців у Києві. З весни 1917 р.— лідер української партії соціалістів-революціо-нерів і голова Центральної ради. На початку 1919 р. емігрував. У 1924 р. з дозволу радянського уряду повернувся на Україну для наукової роботи, був обраний академіком АН УРСР та академіком АН СРСР.
20Не від Луки, а від повстанн я.— Мається на увазі євангеліст Лука і повстанські істини, які, мовляв, замінили істини євангельські.
21Евклід (III ст. до н, е.) —давньогрецький математик.
22Лобачевський Микола Іванович (1792—1856) — російський математик, творець першої неевклідової геометрії.