23Віфліємська зор я.— Мається на увазі біблійний епізод народження Христа у Віфліємі, неподалік Ієрусалима. Поява чудесної зорі сповіщає волхвам про народження Месії, і коли вони прийшли у Віфлієм, зоря спинилася над тим місцем, де знаходився немовля Христос.
ШЛЯХЕТНЕ ГНІЗДО
.Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 86—92),
1926 р.— у збірці оповідань «Злочин» (Харків: ДВУ), 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид/. Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.—Т. 1.—С. 141 — 149.
Порівняно з першодруком, автор, готуючи оповідання для трьохтомника, зробив деякі скорочення:
Зб. «Сині етюди»
Твори.— Т. 1
Рипить віз: ри-ип!
Тягнуться воли до Великої Шведської Могили.
Дєдушка приїде на хутір і дивиться на ярину.
(С. 143)
Рипить віз: ри-ип! (Кажуть, тут недалеко, був Петро перший, той, що Полуботка нашого — не нашого замучив, той, що на кістках згвалтованих, неспокійних степовиків наших збудував Петербург — вікно в Європу).
Тягнуться воли до Великої Шведської Могили. Великої тому: відціля Мазепа, тікав, окаяний, проклятий гетьман. Хіба він міг дати волю українському народові?
Прийшли сюди з півночі люде — з далекої півночі, з близької півночі, а ми хотіли волі... Хіба він міг дати волю невеселому краю?
(С. 88)
* Шкуровський — походить від прізвища Шкуро Андрія Григоровича (1886—1945) — білогвардійського генерала, командира кінного корпусу Добровільної армії Денікіна.
2Стол ипін Петро Аркадійович (1862—191IX — державний діяч царської Росії, з 1906 р. міністр внутрішніх справ і голова Ради міністрів у 1906—1911 рр.
3Столпотвореніє вавілонське.— Мається на увазі біблійний переказ про будівництво вавілонської башти. Розгніваний Бог змішав мови будівників, щоб вони перестали розуміти один одного і припинили будівництво. Тут вжито у переносному значенні — порушення узвичаєного, руйнування усталених житейських, моральних законів і норм.
4«Н о в а рада» — щоденна українська газета, що виходила в 1917— 1919 рр. у Києві за редакцією А. Ніковського. Була фактично продовженням забороненої царським урядом під час імперіалістичної війни прогресивної київської газети «Рада».
5Сполкомщики — просторічне від російського «исполкомщики».
СИНІЙ ЛИСТОПАД
Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 93—ПО), 1926р.— окремою книжечкою (ДВУ), 1927 та 1929 рр.— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Мшсада. Твори: У 3-х т,— Харків, 1929.— Т. 1.—С. 150—171.
1Ф і г н е р Віра Миколаївна (1852—1942) — російська революціонерка-терористка з групи «Народна воля», учасниця кількох замахів на Олександра
II. За процесом «14-ти» засуджена до смертної кари, яку було замінено довічною каторгою, 20 років перебувала у Шліссельбурзькій фортеці в одиночній камері. У 1906 р. втікла з архангельського поселення за кордон. У 1915 р. повернулася до Росії, опублікувала мемуари.
2 Ельбрус — найвища вершина Кавказьких гір.
3«Правда» — щоденна газета, орган ЦК КПРС, виходить з 1912р.
4Колхіда — антична назва Кавказького узбережжя Чорного мФря, Західної Грузії.
5Ш а м і л ь (1799—187|) — глава мусульманської військово-теократичної держави в Дагестані і Чечні, третій і останній імам (релігійний правитель
з 1834 р.), керівник національно-визвольної боротьби північнокавказьких горців проти російського колоніалізму. В 1859 р. був підступно полонений і засланий у Калугу. Тільки у 1870 р. йому вдалося втекти із заслання, помер Шаміль поблизу Медіни (тепер Саудівська Аравія) по дорозі в Мекку.
ь«Інтернаціонал» — революційна пісня французького поета-кому-нара Ежена Потьє (1816—1887), написана 1871 р., стала гімном Комуністичної партії Радянського Союзу.
. 7Чичиков — герой поеми в прозі М. В. Гоголя «Мертві душі» (1842).
8Домбровський Ярослав (1836—1871)—польський революційний демократ, один з найактивніших військових діячів Паризької комуни.
9Р о с с е л Луї-Натаніель (1844—1871) — французький військовий і політичний діяч,. Учасник франко-прусської війни. Обурений політикою французького уряду, ттодав у відставку і перейшов на бік Паризької комуни. Розробив план військових дій проти версальців. Після поразки комуни розстріляний за вироком трибуналу.
10Делеклюз Луї Шарль (1809—1871) — французький політичний діяч, журналіст, один з керівників Паризької комуни. Загинув на барикадах.
ЧУМАКШСЬКА КОМУНА
Вперше надруковано у зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 111—126),
1927 та 1929 рр,— у першому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.—Харків, 1929.— Т. 1.— С. 172—191.
1Чумак Василь Григорович (1901 —1919)—український радянський поет, один із фундаторів першого українського літературного журналу поре-волюційного часу «Мистецтво». Вів підпільну революційну роботу в окупованому петлюрівцями і денікінцями Києві. Розстріляний денікінською контррозвідкою в Києві 21 листопада 1919 р.
2«Безнадійно. Є наді я...» — вірш В. Чумака «Офіра» (збірка «Заспів», 1919р.).
3Бобчинський і Добчинський — персонажі комедії М. В. Гоголя «Ревізор» (1836).
IКаутський Карл (1854—1938) — один з лідерів і теоретиків німецької соціал-демократії і 2-го Інтернаціоналу.
У продком — скорочення з російської: «уездный продовольственный комитет».
ьТред-юніони -— професійні спілки Великобританії та ряду інших англомовних країн. Виникли у XVIII ст. Метою робітничого руху вважається профспілкова боротьба за поліпшення економічного і правового становища окремих груп трудящих.
7Завжінвідділом повпаркому (скорочено) — завідуюча жіночим відділом повітового партійного комітету.
8Кронштадт — місто в Ленінградській області. Заснований Петром І як фортеця для захисту Петербурга з моря. В 1921 р. антирадянський Кронштадтський заколот був ліквідований частинами Червоної Армії за участю делегатів X з’їзду партії.
уНепівська (походить від неп) — нова економічна політика, розроблена Леніним і проголошена X з’їздом РКП (б). Означала відхід від політики воєнного комунізму, заміну продрозверстки продподатком і частково допускала ринкові відносини.
10В л . І л ь ї н — один з псевдонімів В. І. Леніна. Під цим псевдонімом були опубліковані роботи В. І. Леніна «Розвиток капіталізму в Росії» (1896— 1899), «Від якої спадщини ми відмовляємося?» (1897 —1898) та ін.
IIГеккель Ернст (1834—1919) —німецький біолог-еволюцюніст, пропагандист теорії Чарлза Дарвіна про походження видів. Намагався обгрунтувати соціальний дарвінізм, а також спілку науки і релігії.
12Мах Ернст (1838—1916) — австрійський фізик і філософ, мав значний вплив на розвиток емпіріокритицизму та неопозитивізму, його гостро критикував Ленін.
13«Матеріалізм і емпіріокритицизм» — філософська праця В. І. Леніна, написана 1908 р.
11«Анти-Дюрінг» — одна з головних теоретичних праць Ф. Енгель-. са, написана 1878 р.
15Комбури — комуністичні буржуа, поширене в перші пореволюцій-ні роки скорочення.
16Кал едінськ ий — походить від імені Каледіна Олексія Максимовича (1861 —1918) — керівника контрреволюційного заколоту заможного донського козацтва в 1917 —1918 рр.
17Ц і це р о н Марк Туллій (106—43 до н. е.) — давньоримський політичний діяч, оратор, письменник, автор трактатів і промов. Прихильник республіканського ладу
18«Комуніст» — газета, орган ЦК КП(б)У. Виходив у 1918—1926 рр. у Харкові російською мовою, з червня 1926 р.— українською. З 2 лютого 1943 р. видається під назвою «Радянська Україна».
НА ОЗЕРА
Вперше надруковано в журн.: Всесвіт (1926.— № 15.— С. 2—4), 1927 та. 1929 рр.—у першому томі Творів 1932 р.—у Вибраних творах (т. 1). Подається за вид.: Хвильовий Микола.Вибрані твори.— Т. 1.— С. 236—248.
У виданні 1932 р. оповіданню передував невеликий вступ: «До етюду «На озера» я відношу й «Мисливські оповідання добродія Степчука». Ці поетичні екзерциції (свідомо беру це не зовсім благозвучне слово) треба розглядатине як оповідання пролетарського мисливця, а як записки переляканого дрібного буржуа. Хіба ж пролетаріат «тікає від людей»? Хіба він ширяє над «мертвими краями старосвітських поміщиків», «шукаючи нових ілюзій до нових невідомих берегів»? Отже, нічого нема дивнрго в тому, що модернізований тарта-рен 55 боїться мертвої качки, дітей і нарешті опудала в останньому оповіданні того ж таки добродія Степчука. Написано 1927 року».
55
Тартарен — персонаж сатиричної трилогії «Тартарен Тарасконаський» (1872—1890) французького письменника Альфонса Доде (1840—1897), в якій зображено тип задаваки-мисливця.—