ДОРОГА Й ЛАСТІВКА
Вперше надруковано в зб.: «Сині етюди» (Харків, 1923.— С. 189—192) як дві окремі короткі новели — «Дорога» (С. 189—190) і «Ластівка» (С. 191 —192). Пізніше автор об’єднав їх у цілісний твір, що друкувався у першому томі Творів (1927 і 1929рр.). Подається за вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.—Харків, 1929.—Т. 1.— С. 303—307.
1Володарський В. (справжнє прізвище Гольдштейн Мойсей Маркович; 1891 —1918) — радянський революційний діяч.
пудель;
Вперше надруковано в журн. Червоний шлях (1923.— № 2.— С. 37—52),
1924 р. опубліковано в збірці «Осінь», І 926 р.— у Харкові окремою книжечкою разом з оповіданням «Лілюлі», 1928 і 1929 рр.— у другому томі Творів, 1932 р.— у Вибраних творах (Т. 1). Подається за вид.: Хвильовий Микола.Вибрані твори.— Т. 1.— С. 170—197.
Оповіданню передує авторський вступ: «Сіль оповідання «Пудель» в розмові Сайгора з Тетяною. Ще точніше: в «філософуванні» Тетяни про людину. Це — відбиток чехівських настроїв дрібнобуржуазної інтелігенції відбудовчого періоду (оповідання написано 1923 року). Мораль: романтично-намовленим «матеріалістам» Сайгорам не рекомендується вести інтимні розмови з Тетянами».
1Л ас саль Фердінанд (1825—1864) —діяч німецького робітничого руху, публіцист, філософ, критик.
2Редвидав — редакційно-видавничий відділ.
3А н д р є є в Павло Захарович (1874—1950) — російський співак, соліст театру опери і балету ім. С. М. Кірова (колишнього Марийського) в Ленінграді.
, 1Бальмонт Костянтин Дмитрович (1867—1942) — російський поет-символіст, есеїст.
«ЛІЛЮЛІ»
Вперше надруковано в журн. Червоний шлях (1923.— № 6-7.— С. 4—24). 1924 р. опубліковано в збірці «Осінь». 1926 р. у Харкові виходило окремою книжечкою разом із оповіданням «Пудель». 1928 і 1929 рр. вміщено у другому томі Творів. Подається за вид.: Хвильовий Микола.Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.—Т. 2.—С. 63—99.
У першодруці зроблена така присвята: «Павлові Тичині: — «Власне і це — варіація на тему: ѵПа поѵа. І тут спектакль, і тут знайомий Вам квартет: товариш Огре, горбун, Льоля і Маруся».— Присвячую».
1«Л і л ю л і» — драма французького письменника Романа Роллана (1866—1944), написана 1919; р.
2Юліанський, Григоріанс ький (календарі).— Юліанський календар (ст. ст.) — система літочислення, введена Юлієм Цезарем у 46 р. до н. е. Середня тривалість року в цьому календарі складає 365,25 дня, що на 0,0078 дня довше тропічного року (періоду зміни пір року). Оскільки помилка Юліанського календаря складала близько трьох днів за 400 років, він став замінятися Григоріанським календарем (н. ст.) у 1582 р., при римському папі Григорію ХНІ. У СРСР Григоріанський календар введений з 14 лютого (1 лютого ст. ст.) 1918 р.
3Бордо — місто у Франції.
IПролеткульт — культурно-просвітницька і літературно-художня організація, що ставила своєю метою створення нової, пролетарської культури через розвиток творчої самодіяльності пролетаріату. Виникла напередодні Жовтневої революції. Діячі Пролеткульту виступали з вульгарно-соціологічних позицій. Пролеткульт припинив своє існування в 1932 р.
5«Світлана» — балада російського поета В. А. Жуковського (1783—1852), написана в 1808—1812рр.
0Люксембург Роза (1871 —1919) — діячка німецького, польського й міжнародного робітничого руху.
' Голгофа — пагорб поблизу Єрусалима, де, за євангельським переказом, було розп’ято Христа. '
йПомкомгол — Комітет допомоги голодаючим.
9Колізей — пам’ятка давньоримської архітектури (75—80 рр.), призначався для боїв гладіаторів та інших видовищ.
10«Собака садовника» — одна з численних аматорських російських п’єс початку XX ст.
IIМиклухо-Маклай Микола Миколайович (1846—1888) — російський вчений, мандрівник і громадський діяч.
12Д а ф н і с і Хлоя — персонажі роману давньогрецького письменника Лонга (бл. II—III ст.).
• 1 і«Ат е і о» Б о к к а ч ч о — пастораль у віршах і прозі «Амето, або Комедія про флорентійських німф» (1341—1342) італійського письменника-гуманіста Джованні Боккаччо (1313—1375).
- иХеопс (Хуфу) — єгипетський фараон IV династії (27 ст. до н. е.). Гробниця — Велика піраміда Хеопса — визначний пам’ятник світової архітектури, "одне з семи чудес світу. Тут вжито для іронічної гри слів.
С авойя — історична область на південному сході Франції.
|ьСавояри — жителі Савойї. Портрети жебраків-савоярів — один з наскрізних мотивів класичного живопису.
іґ Сіденгем (Сіденхем) Томає (1624—1689) —англійський лікар, один з фундаторів клінічної медицини, активно впроваджував і вдосконалював систему практичної медицини.
ІаЖіронда — департамент на заході Франції.
19Гаронна — ріка у Франції, впадає в Біскайську затоку.
20 Карузо Енріко (1873—1921) —італійський співак (тенор), виступав в оперних театрах Італії, Нью-Йорка, Парижа, Петербурга.
21«Анна К а р е н і н а» — роман Л. М. Толстого (1828—1910), написаний у 1873—1877 рр.
22П етровський Григорій Іванович (1878—1958) —радянський державний і партійний діяч, учасник робітничого революційного руху, більшовицький депутат IV Державної думи. У 1919—1938 рр. голова ВУЦВК.
2І «А р т е м і в ц і» — студенти Комуністичного університету ім. Артема, який існував у Харкові в першій половині 20-х років для підвищення загальноосвітніх і політичних знань комсомольського ,та партійного активу.
21Фальстаф — персонаж історичної хроніки «Генріх IV» (1597— 1598) В. Шекспіра (1564—1616), п’яниця і хвастун.
2оСведенборг Емануель (1688—1772) —шведський філософ-ідеа-ліст, письменник, теософ-містик. Автор відомої теософської системи про поведінку духів. Мав значний вплив на теорії романтиків, його ідеї позначилися на творчості В. Блейка, С. Т. Колріджа, Р. У. Емерсона, Ю. А. Стріндберга.
Вченням Сведенборга захоплювались російські релігійні філософи початку XX ст.
26Імажинізм—літературна течія в Росії 1920-х років (С. Єсенін, Р. Івнев, А. Марієнгоф, В. Шершеневич та інші). Декларували самоцінність не пов’язаного з конкретною реальністю слова-образу, необхідність зв’язку поезії зі стихією народної творчості. Засвоюючи поетику раннього футуризму, заперечували його політичні орієнтації в пожовтневий період.
Сабурова дача — тодішня побутова назва лікарні для психічно-хворих у Харкові.
АРАБЕСКИ
Вперше надруковано у вид.: Хвильовий Микола.Твори: У 3-х т.— Харків: ДВУ, 1927.— Т. 1. Подається за вид.: Хвильовий Микола. Твори: У 3-х т.— Харків, 1929.— Т. 1.—С. 308—339.
1Сервантес де Сааведра Мігель (1547 —1616) —іспанський письменник, автор роману «Дон Кіхот» (1605—1615). Брав участь у морській битві біля Лепанто, міста на березі Корінфської затоки в Греції. 1575 р. був захоплений у полон піратами і проданий у рабство, в 1580 р. викуплений місіонерами.
2С і є р р а Мартінес (1881 —1947) — іспанський поет, драматург, режисер модерного театру. Мав велику популярність у багатьох країнах після постановки п’єси «Пісня про колиску» (1911).
3Карлейль Томас (1795—1881) —англійський письменник, публіцист, історик, автор відомих праць «Історія Французької революції» (1837), «Герої, культ героїв і героїчне в історії» (1841).
4Діккенс Чарлз (1812—1870) —англійський письменник, автор авантюрно-пригодницьких, соціально-проблемних романів. Роман «Посмертні записки Піквіккського клубу» (1837) — сентиментально-гумористична розповідь про тогочасну Англію.
5Тобілевичо-старицьких бур’яні в.— Мається на увазі народницький реалізм драматургії Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого; 1845—1907) та Михайла Петровича Старицького (1840—1904).
6«Гайдамаки» (1839—1841), «Катерина» (1838) —поеми Т. Г. Шевченка.
7«Тіні забутих предків» — повість М. М. Коцюбинського, написана в 1911 р.
йВинниченко Володимир Кирилович (1880—1951) — український письменник, політичний і державний діяч. У 1917 — 1918 рр.— голова Генерального Секретаріату, першого уряду УНР. З 1919 р. в еміграції. Помер у Франції. Панна Мара — героїня однойменної п’єси Винниченка (1918).
д Шеллі Персі-Біші (1792—1822) —англійський поет-романтик, автор філософської, політичної, інтимної лірики.
10Богданов Олександр Олександрович (справжнє прізвище Мали-новський; 1873—1928) —російський філософ, письменник, економіст, політичний діяч, один з теоретиків богобудівництва.