67«И з искры возгорится пламя» — цитата з вірша пое і а-декабриста О. І. Одоєвського (1802—1839), написаного в Сибіру у відповідь на віршоване звернення О. С. Пушкіна до декабристів («Во глубине сибирских руд», 1827). Ці слова були епіграфом до газети «Искра», першого центрального органу російської соціал-демократичної робітничої партії.
68...з а «облаком в штана х».— Мається на увазі поема В. Маяковського «Облако в штанах» (1915), яка тут уособлює ранній період творчості поета.
УКРАЇНА ЧИ МАЛОРОСІЯ?
Памфлет «Україна чи Малоросія?» написано 1926 р. у ході літературної дискусії 1925— 1928 рр. Заборонений цензурою твір був надрукований і відомий лише в уривках, зацитованих запопадливими й нетолеранткими критиками, зокрема А. Хвилею. До різних збірок памфлетів М. Хвильового, опублікованих за кордоном, входили лише уривки з «України чи Малоросії?» (Як, скажімо, до одного з останніх видань памфлетів Хвильового в англійських перекладах, підготовлених 1986 р. М. Шкандрієм: ТЬе сиІШгаї гепаіззап-се іп Шгаіпе. РоІетісаІ РатрМеіз 1925—1926. Мукоіа КНѵуІоѵу (Едмонтон). Через шість з половиною десятиліть у Партійному архіві Інституту історії партії при ЦК Компартії України вдалося віднайти машинописну копію «України чи Малоросії?» (Партійний архів Інституту історії партії при ЦК Компартії України.— Ф. 1.— Оп. 20.— Спр. 2257.— Арк. 1—102). Памфлет майже водночас опублікували журнали «Вітчизна» (1990.— № 1,2) та «Слово і час» (1990.— № 1). Знайдена копія рясніє друкарськими помилками, пропусками. За нею, зрозуміло, неможливо відтворити авторський текст без деяких неточностей. При підготовці тексту до друку виправлено фактичні помилки, правопис в основному дотримано за сучасними нормами. Подається за машинописною копією.
/ 1Шіллер Йогани Фрідріх (1759—1805)—німецький поет, драма
тург і теоретик мистецтва Просвітництва.
2Юринець Володимир Олександрович (1891—1937)—український радянський філософ, академік АН УРСР (з 1929 р.), завідуючий кафедрою Українського інституту марксизму-ленінізму. Виступав і як літературний критик. Був репресований. Йдеться про його статтю «З нагоди нашої літе- ;ратурної дискусії» (Коммунист.— 1926.— 18 квіт.).
3Держвидав — Державне видавництво України.
4Хвиля Андрій * (справжнє прізвище Олінтер Андрій Ананійович; 1898— 1939) — учасник боротьби за Радянську владу на Україні, був членом УПСР, боротьбистом. З 1919 р. член КП(б)У, завідуючий відділом преси ЦК КП(б)У. Був репресований. Мова йде про його статтю «Про наші
літературні справи. (До літдискусії)», вміщену в газеті «Коммунист» (1926.— 24, 25, 28 квіт.).
5Агітпроп — агітаційно-пропагандистський відділ ДК КП(б)У.
6Герострат — грек з міста Ефес (Мала Азія). Спалив у 356 р. до н. е. храм Артеміди (одне з семи чудес світу), щоб обезсмертити своє ім’я. Переносно—честолюбець, що добивається слави за будь-яку цінуГ
7Наполеон І (Наполеон Бонапарт; 1769 і82))—французький полководець і державний діяч, імператор Франції в 1804 1814 рр.
й, «Ну что, брат Пушки н?» — цитата з комедії М. Гоголя «Ревізор». Близьким знайомством з Пушкіним вихваляється в апофеозі своєї брехні нікчемний петербурзький чиновник Хлестаков.
9Марксова характеристика щодо автора «Розбійни
ків».— К. Маркс і Ф. Енгельс писали про «Розбійників» ІНіллера у кількох роботах. Про вільнолюбний дух, невгамовну фантазію «Розбійників» йдеться у листі Ф. Енгельса до В. Гребера від 24 травня— 15 червня 1839 р. (Див.: Маркс К. и Энгельс Ф.Из ранних произведений.— М., 1956.— С. 297—298). Про Карла Моора як «першого «істинного соціаліста» в богемських лісах», бунтаря, якого не зрозумів його час, йдеться в роботі Ф. Енгельса «Істинні соціалісти» (Див/. Маркс К. и ЭнгельсФ. Сочинения. 2-е изд.— Т. 3.—
С. 545 586).
шФрейлігратово ю — походить від прізвища Фрейліграт Ферді-нанд (1810^1876)—німецького поета, громадського діяча, члена Союзу комуністів. Співробітничав з К. Марксом у «Новій рейнській газеті». 3. часом відійшов від революційних позицій:
11«... під густими мряковинами критик и...» — Тут і далі Хвильовий цитує згадані статті А- Хвилі та В. Юринця.
12Р е й х л і н Йоганн (1455—1522) — німецький гуманіст, філолог. Боротьба Рейхліна з реакційними католицькими богословами на захист свободи наукових досліджень була підтримана багатьма гумацістамй («Листи темних людей» та ш.).
13«... брошурки про українські «широкі можливо-с т і».— Мається на увазі брошура А. Хвилі, яка поки що невідома.
14Молодогегельянство — ідеалістична філософська течія, що розвивала ідеї вчення Гегеля, виникла в Німеччині в 30^40-ті роки XIX ст. Молодогегельянство було радикальним лівим крилом гегельянства. Молодогегельянці підкреслювали, на противагу гегелівському «світовому духу», роль самосвідомості окремої особи в історії. Критика молодогегельянства була дана К. Марксом і Ф. Енгельсом у роботах «Святе сімейство» (1845) та «Німецька ідеологія» (1845—1846).
15Фейербах Людвіг (1804-^1872) —німецький філософ-матеріалїст, критикував гегелівський ідеалізм. У центрі філософії Фейербаха людина, трактована як біологічна істота, абстрактний індивід.
10«М ол ода Н імечч ин а» — літературна течія ЗО—-початку 40-х років XIX ст. у Німеччині. Група письменників (К. Гуцков, Л. Вінбарг, Г. Лаубе, Т. Мундт та інші) поділяла прагнення до політичних і громадянських свобод, до соціально-критичного мистецтва.
17Гейне Генріх (1797—1856) —німецький поет і публіцист, визначний майстер ліричної і гострої політичної поезії.
|йЯцків Михайло Юрійович (1873—196Ї) —український письменник, автор психологічних новел і повістей, бібліограф. Належав до «Молодої музи».
«М ол ода муза»— літературне угруповання українських пись-менників-модерністів, існувало у Львові в 1906—1909 рр. Сюди входили
0. Луцький, П. Карманський, В. Пачовський, Б. Лепкий, М. Яцків та. інші. Група видавала журнал «Світ» (1906).
20«З і в’ я л е листя» і «8 е т р е г ї і г о» — поетичні збірки
1. Я. Франка. Лірична драма «Зів’яле листя» вийшла 1896 р., збірка поезій «8ешрег йго» — 1906 р.
21С л а щ о в - К р и м с ь к и й.— Мається на увазі Слашов Яків Олександрович (1885—1929), один з організаторів контрреволюційних виступів під час громадянської війни, генерал-лейтенант. Командував корпусом у де-нікінській, пізніше у врангелівській армії. 1921 р. повернувся з еміграції до Росії, служив-у Червоній Армії. •
22«І н т е р м е ц ц о» — новела М. Коцюбинського, написана в 1908 р.
23Карма нський Петро Сильвестрович (1878—.1956) — український поет, належав до «Молодої музи». Трагічні мотиви розчарування й зневіри прозвучали у збірках «З теки самовбивці», «Блудні огні», «Пливем по морю тьми» та ін.
24Велика Французька революція — буржуазно-демократична революція у Франції в 1789—1794 рр. Покінчила з феодально-абсолютистським ладом, розчистила грунт для розвитку капіталізму.
25М і л ьт о н Джон (1608—1674) — англійський поет, політичний діяч.
У своїх памфлетах виступав як поборник суверенітету англійської республіки, противник феодальної реакції. У поемах «Втрачений рай» (1667) та «Повернений рай» (1671) поставив питання про право людини переступати освячену релігією, богословами мораль.
26Кромвель Олівер (1599—1658) — діяч Англійської буржуазної революції XVII ст., керівник індепендентів, один з організаторів парламентської армії.
27Бомарше П’єр Огюстен (1732—1799) —французький драматург, автор комедій «Севільський цирюльник» (1775), «Весілля Фігаро» (1784) та ін.
28Шопенгауер Артур (1788—1860) —німецький філософчррыціо-наліст, мав значний вплив на деяких українських ііисьмеїіиикіїї, іокрсми їм О. Кобилянську.
29Монблан — гірський масив і вершина в Західних Алышх, іш кордоні Франції та Італії.
30Гуттен Ульріх фон (1488— 1523) — німецький гуманіст, письменник і політичний діяч. Виступав проти засилля католицької церкви, засилля князів. Ідеолог повстання німецьких рицарів.
31Еразм Ротердамський (Дезидерій; 1469—1536) —вчений-богослов, письменник епохи Відродження, глава «північних гугенотів». Автор «Похвали дурості» (1509).
32М о н т е с к’є Шарль Луї (1689—1755) —французький просвітитель, правник, філософ.
33' Р о б е с п’ є р Максимільєн (1758—1794) — діяч Великої Французької революції, один з керівників якобінців. Страчений термідоріанцями.
34Галілей Галілео (1564—1642)—італійський вчений, один із засновників природознавства, винахідник першого телескопа. На суді інквізиції зрікся геліоцентричного вчення, яке активно пропагував.