76Мальва — героїня оповідання М. Горького «Мальва» (1897).
77«Война и мир» — роман Л. М. Толстого, написаний у 1863—1869 рр.
78«Вишневий сад» — п’єса А. П. Чехова, написана 1904 р.
79Герцен Олександр Іванович (1812—1870) —російський революціонер, письменник, філософ.
Золя Вміль (1840—1902)—французький письменник, прихильник натуралізму. Роман «Земля» написаний 1887 р.
‘ Григорович Дмитро Васильович (1822—1899) — російський письменник.
82«М у ж и к и» — оповідання А. П. Чехова, написане 1897 р.
83Рисаков Микола Іванович (1861—1881) — народоволець, учасник замаху на імператора Олександра II 1 березня 1881 р.
84«М и повні почуття національної гордост і...» — М. Хвильовий цитує роботу Леніна «Про національну гордість великоросів» (Див.: Ленін В./. ПЗТ.—К., 1972.—Т. 26.—С. 98—99). У ПЗТ цитата звучить так: «Чи чуже нам, великоруським свідомим пролетарям, почуття національної гордості? Звичайно, ні! Ми любимо свою мову і свою батьківщину» (С. 98). І далі: «Ми сповнені почуття національної гордості, бо великоруська нація тежстворила революційний клас, теж-довела, що вона здатна дати людсттзу великі зразки боротьби за свободу і за соціалізм, а не тільки великі погроми, ряди шибениць, катівні, великі голодовки і велике плазування перед попами, царями, поміщиками й капіталістами» (С. 98—99).
85Пестель Павло Іванович (1793—1826) —декабрист, автор «Руської правди», організатор Південного товариства декабристів на Україні.
Короленко Володимир Галактіонович (1853—1921)—російський письменник і публіцист.
87Мерсьє Луї Себастьєн (1740—1814) —французький прозаїк, драматург і літературний критик.
«Кремлевский мечтатель» — так англійський письменник Г. Уеллс назвав В. І. Леніна у книзі «Росія в імлі» (1920).
89Данилевський Микола Якович (1822— 1885) — російський публіцист і соціолог, ідеолог панславізму.
90Шатобріан Франсуа Рене де (1768—1848)—французький письменник, автор повістей «Атала» (180Л), «Рене» (1802) та ін.
91Мейєрхольдівський — походить від прізвища Мейєрхсшьда Всеволода Емілевича (1874—1940), російського радянського режисера-новатора.
92Ніцше Фрідріх (1844—1900) —німецький філософ, представник ірраціоналізму і волюнтаризму, один із засновників «філософії життя».
93Мікенська культура — центр егейської культури в південній Греції. Розквіт Мікён припадає на 1400—1200 рр. до н. е.
94Камбіоз (Камбіз; 540—522 до н. е.)—давньоперсидський цар
із династії Ахеменідів, син царя Кіра* В 525 р. завоював Єгипет.
95Александр Македонський (356—323 до н. е.) — цар Македонії, полководець, засновник найбільшої тогочасної світової монархії.
96Птоломеї (Птолемеї) —царська династія в елліністичному Єгипті в 305—ЗО рр. до н. е. Заснована полководцем Птолемеем І. За останньої представниці династії Клеопатри держава Птолемеїв була завойована Римом.
Муссоліні Беиіто (1883—1945)—фашистський диктатор Італії в 1922—1943 рр.
98Сунь Ятсен (1866—1925) —китайський революціонер-демократ, вождь китайської революції 1911 — 1913 рр., перший (тимчасовий) президент Китайської республіки.
99Хіна — вживана в той час назва Китаю.
100...М аяковський одкривав і розвінчував... сьогодні ш-ню Америку.— Йдеться про книгу В. Маяковського «Моє відкриття Америки» (1926).
101Лозовський А. (Дрідгю Соломон Абрамович; 1878—1952) — радянський партійний і державний діяч, доктор історичних наук, генеральний секретар Профінтерпу.
102Копернік Миколай (1473 .1543) польський астроном, творець геліоцентричної системи світу.
103Ньютон Ісаак (1643 1727) англійський математик, механік,
астроном і фізик, творець класичної механіки.
...темперамент фашизму не може не викликати симпаті ю.— Про некритичне трактування Хвильовим деяких гасел фашиз-му (вже йшлося. 3.контексту цієї репліки зрозуміло, що йдеться про «темперамент» руху, про орієнтацію на сильну, діяльну, вольову, цілеспрямовану особистість. Фашизм початку 20-х - і кінця 30-х років істотно різниться,
і ніхто в середині 20-х років не міг передбачити майбутньої еволюції фашизму, його кривавих злочинів.
10;)Келисі) В у х а р і 11 в своїй промові про «с у д ь б и р о с і й-ськ о ї і н т е л і г е н ц і М. Хвильовий подає промову М. Бухаріна,
присвячену долі російської інтелігенції, у вільному переказі.
106Гоміндан політична партія в Китаї. Створена в 1912 р., до 1927 р. відігравала прогресивну роль, потім стала правлячою буржуазною партією. Влада її була повалена китайським народом у 1949 р.
Ш/Амстердамський Інтернаціонал профемічок між народна федерація профспілок, створена реформістськими профспілковими лідерами 1919 р. па конгресі м Амстердамі. Розпущений І‘МЛ р.
|ітМакдональд Джеймс Рамсей (ІМ>(> 1037) один і» пи нічиїй
ків і лідерів Лейбористськім партії Великобританії.
" ,9Вандервельде Г.міль (І8(>(> 1 (МН) бельгійський соціірііст,
реформіст, тривалий час був головою Міжнародного соціл містичної о бюро
2-го Інтернаціоналу.
110Барбюс Анрі (1873—1935) —французький письменник і громадський діяч, автор романів «Вогонь» (1916), «Ясність» (1919)’та ін.
, шСлов’янофіли — представники одного з напрямів російської суспільної і філософської думки 40—50-х років XIX ст.
112Шеллінг Фрідріх Вільгельм (1775—1854)—німецький філософ, представник німецького класичного ідеалізму.
шГегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770—1831) —німецький
філософ.
114...л ітературний універсал 21-го року.— Йдеться про «Наш універсал до робітництва і пролетарських мистців українських», підписаний М. Хвильовим, В. Сосюрою, М. йогансеном. (У зб. «Жовтень».— Харків, 1921). Молоді поети проголошували нову добу мистецького розвитку, цілком в дусі того переломного часу намагалися розірвати з традиціями. Вони писали: «Однаково одгетькуючи всіляких неокласиків, [...] що годують пролетаріат,заялозеними формами з минулих століть, і життєтворчих футуристичних безмайбутників, що видають голу руйнацію за творчість., та всілякі формалістичні школи і течії (імажинізм, комфутуризм тощо), оголошуємо фу творчої пролетарської поезії справжнього майбуття.
Мідяною сурмою скликаємо до наших лав розпорошені творчі одиниці робітництва. Формуємо загони. Організуємо регулярну армію мистців пролетаріату». (Див.: Лейтес А., Яшек М.Десять років української літератури (1917—1927).— Харків, 1928.— Т. 2.— С. 65). «Пролетарська» фразеологія була даниною часу, жоден з цих трьох претів не був пролеткультівцем. «Наш універсал», як і весь збірник «Жовтень», зіграли важливу, роль в організації літературного процесу ра пореволюційній Україні.
115«8 I и г т и п д Э г а п &»(«Буря і натиск») — літературний рух у Німеччині 70—80-х років XVIII ст. Назва — за однойменною драмою Ф. М. Клінгера. Представники цієї течії відстоювали національну своєрідність, народність мистецтва, вимагали зображення сильних пристрастей і героїчних діянь. Заперечували нормативну естетику класицизму. Естетична програма «Бурі і натиску» була обгрунтована Й. Г. Гердером (1744—1803), німецьким філософом, письменником, теоретиком літератури.
ІІЬГрановський Тимофій Миколайович (1813—1855)— російський історик, громадський діяч, глава московських західників.
117Колись тов. Сталін говори в...— Хвильовий цитує, ймовірно^ газетний варіант статті Й. В. Сталіна «Марксизм і національне питання» (1913). У Зібранні творів цитата звучить так: «Само собою зрозуміло, що нація, як всяке історичне явище, підвладна закону змінювання, має свою історію, початок і кінець» (Див.: Сталин И. В. Соч.— Т. 2.— С. 297).
||И...30 - л і т н ь о ю війною.— Йдеться провійну 1618—1648 рр. між габсбургзьким блоком (іспанські й австрійські Габсбурги, католицькі князі Німеччини) і антигабсбургзькою коаліцією (німецькі протестантські князі, Франція, Швеція, Данія, підтримані Англією, Голландією і Росією). В результаті зазнали краху реакційні плани Габсбургів. '
119«Страждання молодого Вер тер а» — роман німецького письменника Йоганна Вольфганга Гете (1749—1832), написаний 1774 р.
120М арціал (бл. 40 — бл. 104) —римський поет, епіграми якого вирізнялися гостротою й дотепністю. Автор 15 книг епіграм,- зокрема й використовуваних як супровід до святкових подарунків.