121О с с і а н — легендарний воїн і бард кельтів, який жив, за переказами, в IIIст. Деякі його сказання записані в XIIст. Відома літературна містифікація шотландського поета Джеймса Макферсона (1736—1796), який видав під ім’ям Оссіана власні твори, що були сприйняті як оригінальні.
, 122«П а н т а г р ю е л і з м» — від імені Пантагрюеля, героя роману фран
цузького письменника Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель», життєлюбного велетня, борця, шукача пригод. Під «пантагрюелізмами» тут мається на увазі, очевиднр, заперечення того самовдоволеного захоплення існуючим життям, що його може уособлювати Пантагрюель. Цьому самовдоволенню Хвильовий протиставляє прагнення «бурі й натиску», волю до боротьби, віру в те, що з гуртка нових українських «м’ятежних геніїв», як колись
з-поміж «м’ятежних геніїв» німецьких, вийде новий митець, рівний Гете. Саме Україні Хвильовий, як відомо, відводив особливу, майже месіанську роль у розквіті азіатського ренесансу, покладав надії на «весняне повітря, яке легеньким і радісним вітерцем біжить з Азії». .
123Петрицький Анатолій Галактіонович (1895— 1964) — україн-«рький художник-новатор. У 20-ті роки був активним учасником мистецького життя Харкова, зокрема й літературного. Автор одного з кращих портретів М. Хвильового, який виставлявся на одній з харківських художніх виставок у кінці 20-х років. Він оформив і останнє прижиттєве видання Вибраних творів М. Хвильового (1932 р.).
124Меллер Вадим Георгійович (1884—1962) —український маляр, головний художник театру «березіль». Закінчив Мюнхенську академію мистецтв, виставлявся в «Салоні незалежних» у Парижі поряд з Пікассо, Метценже, Глезом. Після революції повернувся до Києва. Очолив у «Березолі» декораційний цех, створив разом із своїми учнями макетну майстерню. Був учасником багатьох міжнародних виставок. 1925 р. на Всесвітній Виставці в Парижі В. Меллер одержав золоту медаль за макет до спектаклю «Секретар профспілки» Л. Скотта, поставленого в «Березолі» режисером Б. Тягном.
Вериківський Михайло Іванович (1896—1962) —український композитор і диригент, автор кантат, сюїт, балету «Пан Каньовський» (1931).
Автокефалія — тут: автоке
фальна церква, тобто адміністративно самостійна.
Адамова голова — тут: рід
метеликів Анальфабёт — тут: невіглас, необізнаний Анемона — різновид трав; деякі види її декоративні Арабеска — європейська назва . орнаменту, поширеного в мистецтві мусульманських країн. Будується за принципом безкінечного розвитку і ритмічного повторения мотивів. Вирізняється ритмічним нашаруванням однорідних форм у примхливому узорі Аркебуза'— фітилыіа ру шпицы* яка заряджається з дула Арчик — сідло Атрамент — чорнило А у л ’— назва поселення у деяких народів Середньої Азії
Бешиха — хвороба, запалення
Верцадло — дзеркало , Водохреще — церковне свято
19 січня на пам’ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа.
Г езенок (гезенк) — підземна вертикальна гірнича виробітка, що не має виходу на поверхню і призначена для спуску корисних копалин
Десятник—помічник старости в дореволюційному селі
Жира ндоль'— багато оздоблений висячий свічник, люстра Жлукто —різновид кадуба для відбілювання полотна
Інсурекція — повстання
К а й о р а — невеликий плоскодонний човен К омольці — комуністична молодь; так називали у 20-ті роки членів комсомольських організацій
Ку пражити — гуляти, пиячити
Ладівниця патронташ ЛІТургІЯ \рі1 Є ТЗІЯІІіІ.МІ ПгріѵПМ
п.і мідпраиа, ііі;і чіп ями м і і і« < пуються обряди, читанні.» я ѵрітмі
з І > и >і 11, мріїїміи .М о м е р а к ітрич.і мн> пт» і.і м •сіпмк
М а и д р а г о р а рід Олі атпчії ніч трав, з родини іісісльопоних. И дам нину мандрагорі принисуиали магічну силу Міньйон — тут: сорт шоколаду
Молоння — застаріла слов’янська назва-блискавки М у е д з й н (муеззин) — служитель мечеті, який виголошує заклик мусульман до молитви М у р а л ь — мурашка
Набій — навал снігу на дорозі
Очіпок — головний убір заміжньої жінки
Памеги — хмари Паркаса — партійна каса Пастораль — жанрові різновиди новоєвропейської літератури XIV—XVII ст., пов’язані з ідилічним світосприйманням. У переносному значенні часто вживається, вказуючи на ідилічне зображення дійсності
Пойнтер — порода мисливських собак
Проскура — білий хлібець особливої форми, що використовується в православному богослужінні
Ремінгтоністка — друкарка Р і ж а — клиноподібна ділянка поля чи луків, що врізається в ліс Ротмістр — офіцерський чин в російській кавалерії Румпель—важель, зв’язаний
з кермом судна і призначений для керування кермом
Синагога — єврейський молитовний дім Спорзно — сластолюбно
Тевтон — німець
Ундервуд — марка друкарської машинки
Фокстер’єр — порода - мисливських собак Фуріозо — шалено, несамовито
Хахольки — завулки
Церобкоп — центральна робітнича кооперація Цймес — тут: гарний, найкра
щий
Чайма — парус Чингал — кинжал
Шаламотня — шум, суєта Шарпак — обірванець Шріт — дріб для стрільби
ПАМФЛЕТИ
Літературно-художнє видання
БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Українська новітня література
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ
Художник І. г. динник . Художній редактор
\ І. М. ГАЛУШКА
Технічний редактор
І. М. ЛУКАШЕНКОКоректори
Л. П. РЯБЦЕВА, В. М. БОЖОК, О..Є. ЧЕЛОК
Подано до фотоскладання 28.06.91. Підписано до друку 14.01.92. Формат 84X108/32. Папір друк. N8 1. Гари. Тип. Тайме. Вис. друк, з ФПФ. Ум. друк. арк. 42,84. Ум. фарбо-відб. 42,84. Обл.-вид. арк. 52,і. Зам.-^Г-^З.
Видавництво «Наукова думка» 252601 Київ 4, вул. Терещенківська, 3.
АТ "Київська книжкова фабрика", 252054, Київ-54, вул. Воровського, 24.
СЕРІЯ «РАДЯНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА»
*
ВИПУЩЕНО:
1983, 592 с.
1984, 560 с.
1984, 576 с.
1985, 576 с.
1986, 672 с.
1986, 576 с.
1986, 704 с.
1987, 752 с.
1988, 736 с.
1989, 736 с.
1989, 608 с.
1990, 608 е.
1990, 664 с.
Микола Хвильовий X ЗО Новели, оповідання «Повість про санаторійну зону». '«Вальдшнепи», Роман. Поетичні твори. Памфлети. Вступ. ст. ?упоряд. і приміт. В, П. Агеєвої; Ред. тому М. ГГ Жу-линський. — X. : Наук, думка., 1995. :— 816 с. (Б-ка укр. літ. Рад. укр. літ.).
І8ВК 5-12-003303-2 (в опр.)
До тому ввійшли кращі твори визначного письменника, одного з найяскравіших діячів «розстріляного відродження» 20-х років. Це значна частина новелістичної спадщини М. Хвильового, дещо з його ранньої поезії, а також «Повість про санаторійну зону» та роман «Вальдшнепи». Вміщено й кілька памфлетів, написаних у ході літературної дискусії 1925 — 1928 рр., — «Думки проти течії», «Ахтанабіль» сучасності, або Валер’ян Поліщук у ролі лектора комуністичного університету» та «Україна чи Малоросія»?
х4702|«8 580 92ББК 84 Ук 7