Він побачив Альвареса Тореса і всміхнувся ще приязніше.
— Слухайте, — прошепотів той, нахиляючись до його вуха, — ми можемо покіпчити з обома бісовими Морганами. Ту свиню — Генрі — повісять завтра. То чому б нам другу свиню — Френка — не стукнути сьогодні ж?
Начальник поліції запитально звів брови.
— Я порадив Френкові напасти на в'язницю. Солано вірять його брехням і цілком на його боці. Безперечно, вони спробують сьогоднішиього-таки вечора, бо відкладати не можна. І ваше діло бути напоготові до всіх подій і подбати, щоб Френка Моргана вбито в цій сутичці.
— Навіщо, з якої речі? — завагався начальник. — Мені треба позбутися тільки Генрі. А Френк нехай собі їде до свого улюбленого Нью-Йорка.
— Він мусить зникнути сьогодні, а чому, ви самі зараз зрозумієте. З тих телеграм, які я посилаю з урядової радіостанції і які й ви читаєте…
— Але така була умова, а то б я не домігся для вас дозволу користуватися радіостанцією, — нагадав йому начальник.
— Я на це не скаржуся, — запевнив його Topeс. — Отже, ви знаєте, що я маю таємні й важливі справи з Ріганом у Нью-Йорку. — Він помацав рукою кишеню. — Я тільки-но одержав нову телеграму. Конче потрібно затримати цю свиню Френка поза Нью-Йорком ще на місяць, якщо не назавжди. І, оскільки я розумію сеньйора Рігана, останнє ще краще. В разі успіху й вам буде непогано.
— Та ви досі ще не сказали мені, скільки ви вже дістали та скільки маєте дістати, — допитувався начальник.
— Про це ми особисто домовлялися, і сума не така вже й велика, як ви гадаєте. Сеньйор Ріган досить скупий, скнара, та й годі. І все ж таки я чесно поділюся з вами, якщо нам пощастить.
Начальник поліції кивнув головою і спитав:
— А дістанете ви бодай тисячу золотих доларів?
— Гадаю, що так. Безумовно, цей ірландський спекулянт дасть не менше. Значить, матимете п'ятсот доларів після того, як Френк залишить свої кістки в Сан-Антоніо.
— А може, то буде сто тисяч доларів? — не вгавав начальник.
Торес засміявся, наче це були жарти.
— У кожному разі більше, як тисячу доларів, — не заспокоювався начальник.
— Може роздобритися, — відповів Торес, — та й докине ще п'ятсот доларів; тоді половина їх, як я казав, також буде ваша.
— Я зараз же їду до в'язниці, — заявив начальник. — Покладіться на мене так само, як я на вас. Ходім! Поїдемо разом. І ви побачите, як я підготуюсь до зустрічі з Френком Морганом. Я ще не забув стріляти. До того ж я скажу трьом вартовим цілитися тільки в нього. То цей грінго хоче штурмувати нашу в'язницю, га? Ходім! Нема чого зволікати.
Він підвівся й рішуче жбурнув геть цигарку. Та не встиг він дійти й до середини кімнати, як якесь обшарпане хлоп'я, спітніле й захекане, схопило його за рукав і заскиглило:
— В мене є новина. Заплатіть мені за неї, ваша милосте. Я біг цілу дорогу.
— Я пошлю тебе до Сан-Хуана, хай стерв'яки поживляться твоїм падлом, — була відповідь.
Хлоп'я спершу злякалось тієї загрози, а далі набралось одваги, спонукане порожнім шлунком, злигоднями життя й жадобою добути кілька монет, щоб купити квиток на найближчу кориду.
— Не забудьте, що я приніс вам цікаву новину, сеньйоре. Я мчав цілу дорогу, аж дух мені забило, як ви й самі бачите, сеньйоре. Я вам розкажу, та тільки ви не забудьте, що я гнав щосили й повідомив вас перший.
— Добре, шельмо, добре, не забуду. Але тобі гірше буде, коли я запам'ятаю. Яку ти там новину приніс? Напевно, вона й шага не варта. А коли так, ти не радий будеш, що на світ народивсь. І Сан-Хуан здасться тобі раєм проти тої кари, що я вигадаю для тебе!
— В'язниця… — забелькотів хлопець. — Чужий грінго, якого вчора мали повісити, висадив у повітря стіну в'язниці. Угодники божі! Дірка зробилась така, як дзвіниця у соборі. І другий грінго, схожий на нього, той, що мали вішати завтра, утік з ним крізь ту дірку. Перший сам витяг його з камери. Я бачив на власні очі й зараз же побіг до вас щодуху, мчав усю дорогу й вп не забудете…
Та начальник поліції вже повернувся до Тореса й грізно глянув на нього.
— По-вашому, той сеньйор Ріган буде надмірно щедрий, коли заплатить ту суму, яку обіцяв? Він повинен дати нам вп'ятеро, вдесятеро більше, бо ті клятенні грінго ламають наші закони, паші порядки і навіть в'язничні мури!