— Господи! Не дім, а цілий шпиталь! — вигукнула Вілла Кенен, вийшовши на простору веранду-спальню, де лежали Гарлі й Джеррі — перший з ногою в лубках, а другий з лапою в гіпсі. — А ви гляньте на Майкла! Не самих вас покалічено. Я тільки-но роздивилася, що йому трохи-трохи носа не перебито. Цілу годину клала припарки. Гляньте!
На її поклик прибіг Майкл із кумедно розпухлим носом, обнюхався з Джеррі, покрутив куцим хвостиком перед Гарлі, вітаючи його, і той відповів на привітання, ласкаво погладивши пса по голові.
— Це, певно, в бою, — сказав Гарлі. — Адже Пікколоміні розповідає, що той бандит його раз за разом стьобав нагаєм. І, звичайно, просто по носі, коли Майкл стрибав на нього.
— Пікколоміні ще каже, що він ні разу й не писнув від тих ударів, а все біг і стрибав, — докинула захоплено Вілла. — Подумай лишень! Такий невеликий пес — і стяг з сідла злочинця, вбивцю, якого не могли спіймати десятки полісменів!
— Ну, для нас він зробив ще більше, — спокійно зауважив Гарлі. — Якби не Майкл та не Джеррі… якби не вони обидва, я певен, що той божевільний розвалив би мені голову, як нахвалявся.
— Рятівники наші! — вигукнула Вілла й щиро стиснула чоловікову руку; очі їй сяяли. — Ні, про це диво, про собак, ще не сказано останнього слова, — додала вона й закліпала очима, стримуючи раптові сльози.
— І ніколи не буде сказано, — запевнив Гарлі, теж потиснув їй руку й відпустив, щоб вона заспокоїлась.
— Зате у нас зараз є що сказати, — всміхнулася Вілла. — В Джеррі, у Майкла і в мене. Ми втрьох щось розучили нишком від тебе, як сюрприз. Лежи і слухай. Це Псалом. Не смійся, я не мала на увазі каламбура.
Вона нахилилась на стільці вперед, притягла Майкла до себе, між коліна, й узяла пса обома руками за голову, а його писок сховався в її волоссі.
— Увага, Джеррі! — гукнула вона різко, мов суворий учитель співів; Джеррі повернув голову, глянув на неї й порозуміло всміхнувся очима.
Вілла завела Псалом, і обидва собаки майже зразу по чали їй підвивати — якщо взагалі можна назвати виттям такі приємні, мелодійні, гармонійні звуки. Майкл і Джеррі співали, а в їхній пам'яті оживало все те, що зникло в небуття, і спів переносив їх крізь небуття в прадавній Інший Світ, де вони знов бігали з Утраченою Зграєю, не зовсім одначе забувши про сьогодні, про живу, справжню двоногу богиню, що звалася Вілла, співала з ними й любила їх.
— А чом не квартетом? — спитав Гарлі Кенен і приєднав до тріо свій голос.
СЛОВНИЧОК МОРСЬКИХ ТЕРМІНІВ
Бак — передня частила верхньої палуби.
Банка — сидіння у шлюпці. Баркас — велика веслова шлюпка.
Бейдевінд — курс судна, коли вітер дме спереду збоку.
Бізань-стеньга — верхнє надточене коліно бізань-щогли.
Бізань-щогла — задня щогла, нижча за передню.
Бімси — поперечні балки, на які настилається палуба.
Бушприт — похилий або горизонтальний брус, що стирчить уперед з прози судна і править за опору для кріплення линв.
Ванти — канати, що підтримують з усіх боків щоглу.
Ватербакштаг — снасть, що утримує бушприт із боків.
Ватерштаг — снасть, що утримує бушприт знизу.
Вельбот — легка веслова шлюпка видовженої форми.
Вузол — одиниця міри ходу суден, що дорівнює морській милі (1852–1854 метри) на годину.
Галс — курс судна відносно вітру. Міняти галс — повертати судно так, щоб вітер дув у вітрила з другого боку.
Галфвінд — курс судна, коли вітер дме збоку, просто або майже просто в борт судна.
Гік — горизонтальний брус, що впирається одним кінцем у щоглу внизу. До нього прив'язують нижній край нижнього вітрила.
Грот — нижнє вітрило на другій спереду щоглі (грот-щогла).
Грота-фали — снасть піднімати грота.
Девіація — відхилення магнітної стрілки компаса на судні, порівняно з положенням її на землі, під впливом суднового заліза.
Камбуз — кухня на судні.
Кают-компанія — спільне приміщення на судні для столування, відпочинку тощо.
Кеч — невеликий вітрильник з двома щоглами.
Кінці — переважно короткі снасті на судні.
Клівер — друге з трикутних вітрил на прові судна.
Клотик — дерев'яний кружок, що накриває верхівку щогли або стеньги.