МЕТЕЛИК І ТАНК
Надруковано вперше в «Есквайрі» в грудні 1938 року. В основу його покладено реальний випадок, що стався 1937 року в Мадріді і був уперше описаний Хемінгуеєм у п'єсі «П'ята колона» (дія І, сцена 3). У листі до автора Джон Стейнбек назвав це оповідання одним з найкращих оповідань усіх часів.
НІЧ ПЕРЕД БОЄМ
Оповідання було послано із Парижа в жовтні 1938 і надруковано в «Есквайрі» в лютому 1939 року. Воно стримано, але точно відтворює психологічний стан героя і атмосферу напруженого чекання вирішального для людини моменту.
ЗА УЗГІР’ЯМ
Написано під час перебування на Кубі в лютому 1939 року і надруковано в «Космополітені» в жовтні 1939 року, а потім у збірці «Найкращі оповідання», виданій О'Брайєном 1940 року.
Перебуваючи в Іспанії, Хемінгуей зустрічався з генералом Лукачем (Мате Залка), Михайлом Кольцовим, Іллею Еренбургом та іншими письменниками, що брали участь у боротьбі іспанських республіканців. У прикінцевому епізоді оповідання «За узгір'ям» письменник вивів образ Мате Залки.
Надруковано в «Космополітені» в березні 1939 року. Оповідання присвячене кубинському революціонеру-інтербригадівцю, якого після повернення з Іспанії вбили кубинські жандарми.
ВИБРАНА ПУБЛІЦИСТИКА 1937–1939 РОКІВ
Репортажі й нариси, вміщені в цьому томі, написано Хе-мінгуеєм і передано телеграфом до Америки в 1937–1938 роках. Частина з них друкувалася тоді ж в американських журналах («Програма реалістичної політики США» — «Кен», 11 серпня 1938 року; «Правда про один неприємний випадок» — «Кен», 22 вересня 1938 року). Вже після смерті письменника їх було зібрано у книгу «Від власного кореспондента. Ернеста Хемінгуея» (Нью-Йорк, 1967),
В Іспанії Хемінгуей був не тільки кореспондентом — уважним і вдумливим спостерігачем, — а й активним учасником громадянської війни, бо боротьбу за Республіку вважав справою свого життя. Він збирав гроші в Штатах на допомогу республіканцям, обладнував санітарні машини на власний кошт, виїжджав на важкі ділянки фронту. В репортажах і описано ті бої й події, факти громадянської війни в Іспанії, які він бачив зблизька, учасником яких був сам.
У фокусі публіцистики Хемінгуея — іспанський народ, його сприйняття війни, його страждання, його мужність, його відданість справі Республіки. Війна давала для нарисів багатий матеріал. Висновок з «Мадрідських шоферів» — «Я ставлю на Іполіто» — спирається не тільки на поодинокий реальний факт (Іполіто був одним з шоферів, що возив кореспондентів на найважчі ділянки фронту і виявився людиною надзвичайно мужньою, сильною, надійною), а й на весь досвід спілкування письменника з іспанським народом.
Та був у цій війні й іншій аспект, який і став головною причиною поразки демократії. Це ділова підтримка фашизму чи не всіма провідними державами капіталістичного світу. Саркастично гострий нарис-роздум «Програма реалістичної політики США»-і продиктований обуренням письменника характером зовнішньої політики країни, для уряду якої основним і єдиним рушієм є тільки визиск, гроші, збагачення. В передвоєнні роки це означало фактичну підтримку фашизму, сприяння розв'язуванню світової війни. Саме так і розцінював політику США Ернест Хемінгуей.
ІСПАНСЬКА ЗЕМЛЯ
Це дикторський текст до фільму про Іспанію, який на гроші групи письменників, що об'єдналися під назвою «Історики сучасності» і в яку входили Ліліан Хелман, Мак-Ліш і Хемінгуей, було знято Ернестом Хе-мінгуеєм, голландським режисером комуністом Йорісом Івенсом і оператором Джоном Френо. Вони троє разом виїхали із США до Іспанії і в квітні 1937 року провели зйомки фільму. У травні 1937 року, закінчивши роботу над фільмом, Хріргуей приїхав у Штати, написав текст до картини і сам його начитав. Щоб домогтися в американського уряду матеріальної допомоги для Республіки, Хемінгуей доклав багато зусиль. Він розрахував, що демонстрація фільму в Білому домі дасть позитивні наслідки. Та хоча президент і прихильно прийняв фільм, але того обладнання для госпіталів, що було закуплено на зібрані Хемінгуеєм гроші, вивезти не пощастило, оскільки через американський нейтралітет було блоковано всі вантажі, які призначалися для Іспанії.
Дикторський текст було видано окремою книжкою в 1938 р.
ПАМ'ЯТІ АМЕРИКАНЦІВ,
ЩО ЗАГИНУЛИ В ІСПАНІЇ
Цей своєрідний реквієм Хемінгуея, написаний ним на честь співвітчизників, що загинули в битві за Республіку в далекій Іспанії, було надіслано письменником в комуністичний журнал «Нью месіс» і надруковано в ньому в лютому 1939 року. Весь цей випуск щотижневика було присвячено бійцям Інтернаціональної бригади імені Лінкольна, які (3800 чоловік) таємно залишили батьківщину і переважна більшість яких загинули в березні 1938 року на берегах річки Ебро. Це вони, безвісні герої, що поховані в іспанській землі, знайшли безсмертя, бо загинули за свободу народу.