Він не встиг ще за звичкою перекласти на рідну мову англійські слова, як Люка, зашарівшися, відповіла:
— Йез, ай ду!
В лабораторії стало тихо. Олд-Бой недовірливо поглянув на дівчину. Богдан витріщив очі: Люка відповідає Петрові англійською мовою?.. І раптом він згадав про “Підручник англійської мови для дорослих”. Так, так, зрозуміло…
— Люко, що я чую? Ви розмовляєте англійською мовою, ю спік інгліш?
— Е літл, Петре Микитовичу, — відповіла дівчина. Але далі вона вже не витримала. Почервонівши вкрай, схопила кота й вибігла з кімнати.
Олд-Бой провів її очима й тоді звернувся до Богдана:
— Ти чув? Відповіла вона “е літл”, що означає “трохи”. Ну й дівча!
А що Богдан мовчав, то Олд-Бой змушений був додати після паузи:
— Я навіть думаю, що іноді жінки бувають значно здібніші від деяких чоловіків, як ти гадаєш, Богдане? Я, звісно, ні на кого не натякаю, тим більше на тебе. Але… Ну, гаразд, гаразд, я не продовжуватиму, згода, — обірвав він хід своїх думок, зауваживши, як Богдан насупився. — Їй-бо, ти дитина, любий мій харчосмаче!
Втім, той, мабуть, вважав за краще зовсім ухилитися від подібних розмов і своїм запитанням змінив тему:
— С-слухай, Петре, а чому це сталося?
— Що саме? — спочатку не зрозумів Олд-Бой.
— Що так вплинуло на кота? Чого він став пухнастий І і ситий…
Олд-Бой задумливо закурив і тільки тоді відповів:
— Чесно тобі сказати, Богдане, я й сам ще не знаю.
— А щойно с-сказав, що це збігається з твоїми припущеннями! — докірливо мовив Богдан. — Чи ті слова були тільки для Люки?
Олд-Бой не прийняв виклику.
— Припущення, бач, одне, а знання — інше, — відповів він гідно. — Що я мав на увазі, конструюючи генератор мікрохвиль і інфрасирену? Що їхня спільна дія дуже активізуватиме різні процеси. Які саме процеси — я, звісно, не знав і не знаю. Те, що відбулося з котом, показує, як вплив генератора з інфразвуком діє на волосяний покрив. Мені здається, що дуже благотворно. Але це поки що дрібниці. Не для того я створював свою установку!
— А для чого?
Олд-Бой таємниче всміхнувся.
— Зажди, побачиш. Скоріше, ніж усі інші, Богданчику! Адже тобі я відкриваю всі свої секрети, ділюся всіма таємницями, бо ти ж — мій асистент!
Т-тобі аби жартувати!
— Який же це жарт? Ти брав найактивнішу участь у створенні нашої установки, і я тобі дуже вдячний за це. Не те, що з Сашком або Люкою: перший — легковажний хлопець, а друга — самозакохана егоїстка.
— Ой, що т-ти кажеш! — обурився Богдан. — Егоїстка!
— Слово честі, це саме так. Я вже розкусив її, — впевнено доводив Олд-Бой. — Самозакохана егоїстка — таке визначення найбільше пасує їй. Зрештою, ти й сам це побачиш! Вона кокетує з усіма просто так, для годиться. А щоб вона відчувала щось сама, ні, такого не буває!
Шкода, дуже шкода, що Олд-Бой (та й Богдан теж!) не мали ніякої змоги довідатися, що саме робила в ту хвилину Люка. Бо ця “самозакохана егоїстка” лежала на ліжку в своїй кімнаті й читала товсту книжку в зеленій оправі. І якби хтось міг прислухатися, він почув би, що Люка тихо шепоче, намагаючись вкласти якомога більше виразності в свої слова:
— Ай лав ю… ай лав ю… май дарлінг, ай лав ю!..
Ні Богдан, ні Сашко ніколи не вивчали англійської мови. Але щоб зрозуміти значення цих слів, не треба було бути Олд-Боєм. “Я кохаю тебе мій любий, я кохаю тебе!”
Очевидно, Олд-Бой помилявся, вважаючи дівчину “самозакоханою егоїсткою”. А Богданові й Сашкові взагалі не варто було б дізнаватися про загадкові риси дівочого серця. Бо після того вони б не змогли спокійно працювати в лабораторії.
Увечері Олд-Бой сказав Богданові і Сашкові:
— Майте на увазі, друзі мої, що завтра сюди приїжджають шановні професори на чолі з академіком Антохіним.
— Невже т-ти наважився? Запросив самого академіка Антохіна? — перепитав вражений Богдан.
— Так, вони приїдуть саме на моє запрошення — ознайомитися з принципами роботи нового генератора. Малесенький експеримент з твоїм котом, Богдане, остаточно переконав мене, що я зробив правильно. Отож нам з тобою, Богдане, треба приготуватися.
Більше не сказав нічого, хоч як зацікавлено поглядав на нього Сашко, якому дуже не хотілося покидати лабораторію, не дізнавшися подробиць. Олд-Бой ховався в клубах пахучого диму від сигарети і незворушно мовчав, значущо поглядаючи на свого незмінного асистента.
5. ПРОФЕСУРА МАЄ ПІДСТАВИ ДИВУВАТИСЯ