Даруа нічого цього не бачив. Не бачив він і того, як знімали з Барса парочку, що мирно наїдалася, попередньо виловивши маніпулятором випромінювачі, як у медичний відсік перекинули лікаря для визначення стану Конова, як до дітей увійшов психолог, як по черзі рятувальники заходили глянути на людину, якій вдалося натягти носа Фойрі, — Ватіш спав.
І вві сні все-таки врятував прекрасну Афродіту від банди лиховісного Будди.
Два тижні по тому в госпіталі Нготені Ватіш переховувався від родичів врятованих з яхти людей. Значну частину пасажирів евакуювали в планетарні лікарні, членів екіпажу, які вціліли, відіслали в госпіталі космофлоту, а Конова з Ватішем і досі атакували вдячні родичі та представники інформаційних агентств.
Конов доліковувався перед проходженням медкомісії. Взагалі ж він прибув на Нготені працювати спостерігачем на одній із баз, просунутих углиб невивчених територій. Але після поранення й впливу Фойри йому доведеться переконувати в своїй дієздатності медичні світила космофлоту.
Ватішеві простіше: оскільки він успішно провів операцію зі знешкодження запаморочених Фойрою людей, це було зараховано як доказ високої працездатності транспортного пілота. Після проходження тестів йому дозволять повернутися на «Талан».
Барса поставлено на відстій. Ніхто не знає, що робити з кораблем, який зазнав нападу Фойри. Скоріш за все, його спишуть з космофлоту.
Тіл Отто Симеона й капітана «Лорі» так і не знайшли. Є підозра, що саме з них Фойра почала поглинання білкової їжі.
Що стосується інших, медики висловили надію, що значну частину людей вдасться повернути до повноцінного життя. Не всі з них перебували в контакті з Фойрою з самого початку рейсу: частина пасажирів зійшла на борт яхти на проміжних стоянках. Та й Фойра не відразу почала діяти на повну силу.
До речі, як вона потрапила на борт «Лорі», встановити так і не вдалося. Найвірогідніше, Отто Симсон купив її в колоністів, що заробляють контрабандою. Попит на екзотичні рослини дедалі зростає, хоча є надія, що історія з «Лорі» остудить голови особливо затятих аматорів ботаніки.
Петер осиротів, а от мама Літи й Андреса знайшлася — це виявилася та сама прекрасна Афродіта зі снів Даруа. Ненсі Ріадрус дотепер проходить лікування в центральній лікарні Валосси, дітей забрала її сестра, й вона ж перерахувала на особистий рахунок Даруа Ватіша кругленьку суму за порятунок Ненсі. У Ватіша довго допитувались, як він здогадався, що відтинаючи людей від «Лорі», можна переривати зв’язок з Фойрою. Ватіш відверто зізнався, що й не підозрював про такі речі, просто, коли побачив деградацію розуму пасажирів, подумав, що можна використати один із найбільш стародавніх рефлексів — харчовий.
«Грайлива бабця», яка завдала Конову з Ватішем стільки клопоту, успішно заліковує прокушену руку в одній з найдорожчих лікарень сектора. Вона нічого не пам’ятає з того, що сталося. Одна з найбільш поважаних і відомих жінок планети Дори, далека родичка Симеона, вона тепер успадкує його концерн, тому що прямих спадкоємців у Отто не залишилося. Розум її ще перебуває в дитячому стані, й вона цілими днями захоплено грає в баскетбол у лікарняному спортзалі. Їй уже призначили опікуна, адже дорослі сини Виллі та Макс самі й досі не оклигали після впливу Фойри.
Доля трьох підлітків з «Лорі» поки що сумна. Через малолітство вони не надто постраждали від Фойри, але потрапили в середовище озвірілих людей, і заліковувати травми, фізичні та душевні, їм доведеться ще довго.
На згадку про маму Петера, яка ціною власного життя врятувала дітей, родина Ріадрус усиновила хлопчика. Звичайно ж, вірний Міккі залишився з господарем. Після того, як історія з яхтою набула розголосу, болонки стали надзвичайно популярні в секторі, хоча й Конов, і Ватіш з часу того випадку саме до цієї породи собак ставляться негативно.
До речі, для Ватіша історія з появою на борту попутника скінчилася цілком щасливо. Олександр Конов, який кілька років тому залишив косморозвідку й працював спостерігачем на різних планетах, заздалегідь сповістив керівництво «Талану» про свій намір вирушити на Нготені. База відреагувала цілком позитивно, але вибір корабля залишила за Коновим. Тож службових санкцій не відбулося.
І нарешті — бараноїд. Тварина, яка розправилася з паростком Фойри, була оточена пошаною на Нготені — їй дозволили перебувати в госпіталі разом з Ватішем і Коновим. У відповідь на спробу журналістів познайомитися ближче Кир показав гострі зуби, стемнів очима й пішов крізь зачинені двері, не прощаючись. Після цієї демонстрації сили переможця Фойри турбувати ніхто не зважувався.
Ватіш розстався з Коновим неохоче. Він відчував душевну прихильність до цієї людини і гадав, що міг би навчитися в неї більше, ніж у будь-якій школі космофлоту. Втім, Конов обіцяв, що як тільки Даруа набере необхідного льотного стажу й забуде про свої дев’ятнадцять років, Олександр особисто поклопочеться про зарахування його в косморозвідку. Ватіш провів Конова на медкомісію, а сам пішов на далекий космодром шукати «Барса».
Свій корабель він знайшов цілком готовим до старту, залишилося тільки завантажити трюми. Про долю «Барса» Ватіш подався клопотатися до командира рятувальників.
— Даре, до «Талану» ми тобі долетіти дозволимо, але далі вже буде вирішувати база. З біелами після мозкової атаки космофлот ще не мав справи. Хоч би це не виявилося останнім рейсом старого хижака!
Рятувальник помітив, наскільки засмутили Ватіша ці слова, тому поплескав його по плечу й несподівано запитав:
— Слухай-но, а хто стояв з вами поряд, коли ми підходили? Мені привиділося, нібито це був косморозвідник?
Даруа знітився:
— Вибач, не уявляю, про що мова. Я тоді мало що тямив.
— А що казав Барс?
— А Барс нічого не казав. Я не знаю, звідки в його пам’яті історія Фойри… Це дуже давня історія, вона сталася ще до його першого польоту!
Дару а замислився на мить, усміхнувся й погладив бараноїда, що крутився під ногами:
— Знаєш, як на мене, кораблі теж мають право на власні таємниці!
Рейс поза розкладом
— Шановна публіко, до-озвольте відрекомендуватися: Даруа Ватіш — майбутній герой-косморозвідник, а нині транспортний пілот третьої категорії. База-маяк «Талан»! — Дар хвацько клацнув підборами перед пілотським кріслом. Звір з видовженою, як у хорта, мордою, який дрімав у кріслі, ліниво розплющив блакитне око й відразу заплющив знову.
Ватіша це не збентежило:
— На даний момент доблесно виконую спецзавдання свого диспетчера!
Звір ніяк не відреагував на цю патетику, за що Даруа сів йому на хвіст (місця в кріслі було замало для двох).
— Темне ти створіння, Кире, — Ватіш витягнув з-під себе хвіст. — Я тебе, можна сказати, пригрів, синтетичною бараниною годую, а ти зі мною навіть говорити не хочеш.
Почувши своє ім’я, Кир чхнув, протуркотів «Кир-ря» і знову затих.
Дар окинув тужним поглядом крихітну кабіну «бабки», в якій вони з Киром мусили провести останні години перед посадкою на Капариду. Виряджаючи свого пілота в позаплановий рейс, база не дала йому навіть транспортника, бо там справедливо вважали, що один контейнер можна доправити й подорожніми. Чотири кораблі по черзі приймали на борт «бабку» разом з «дезом» (апаратом далекого зв’язку), транспортним пілотом Даруа Ватішем і його волохатим супутником, якого Ватіш вперто іменував собакою-мутантом. Для диспетчерів «Талану» інопланетне походження Кира не було таємницею, але вони досить спокійно ставилися до його присутності. У далеких рейсах, які людина проводить здебільшого на самоті, їй потрібна бодай якась розрядка, а Кир один заміняв бригаду психотерапевтів.
— Шановна публіко! — раптом закричав Ватіш, і це було так несподівано, що бараноїд киркнув і зіскочив з крісла. — Ви маєте щастя бачити перед собою людину, яка вперше здійснила героїчний переліт з тортом «Фрюн-Фрюк» на борту!