Выбрать главу

А інша велика російська поетеса писала десь таке: чо­ловік ніколи не є таким далеким від жінки, як у момент найбільшої близькості з нею. Хоч би які слова він їй казав, хоч би я присягався в коханні, хоч би яким щойно був ніжним і лагідним. Але настає мить, коли в ньому владно говорить не його духовність, а його стать, і він віддаляється від жінки, з якою кохається, «на сотни вёрст».

Певне, кожна жінка знає той відтинок часу, коли чо­ловік уже не робить для неї, а робить для себе. Відомий український прозаїк, висловлюючись від імені жінки, писав про такий стан: «Він не належав собі, а належав мені». Отже, можливе й таке потрактування проблеми — кому яке більше подобається і чиєму досвіду що більше відповідає.

Здавалось би, для того, щоб у мить найглибшого єднання не відбувалось би таке роз’єднання, чоловік повинен працювати над тим, щоби жінка не була стороннім спостерігачем. Щоби тоді, коли в чоловікові владно заговорила чоловіча стать, в жінці так само владно заговорила б жіноча. Що для цього треба? Як уже зазначалося, це нерідко буває варте надзусиль. Плюс надзусилля не завжди виправдовуються.

— Треба щоб усе було красиво, піднесено, щоби грала кла­сична музика і читалися вірші Лесі Українки! — зітхає стара вчителька, чий сексуальний досвід базується, як мені здається, винятково на «Кайдашевій сім’ї» та «Миколі Джері».

— У кожного свої уявлення про красу сексу...

Цього стара учілка второпати не може. Але ж мені відомо, скільки разів усе це було: і квіти пахнуть, і хрустять крохмальні простирадла, і чоловік вимовляє слова, які гідно прикрасили би не один мексиканський серіал. А жінка, ледь дочекавшись кінця, поспішає геть. І навіть не просить провести її до зупинки. Недарма в Росії кажуть: «Нє по хорошу міл, а по мілу хорош».

У світі дуже багато статевої самоти. Безліч людей прагнуть і не знаходять кохання, мріють про нього в найнедоречніші хвилини й мало не вмирають без нього. А ще більше у світі недолугого, незграбного сексу. Найбільше його у шлюбах, хоча й не тільки. Скільки жінок мріє засинати в обіймах чо­ловіка, а коли воно нарешті прийшло, усвідомлюють, як це незручно. Руки клякнуть, плечі німіють, боїшся зайвий раз поворушитися, щоби він не обматюкав спросоння. Як добре було спати самій і мріяти про нього! А як воно йому? Теж краще самому? Що він бачить уві сні? «Якби знала, мій миленький, що в тебе на серці, то взяла б і приробила склянії дверця!» А чи хоче жінка тих скляних дверець на своєму серці? Не хоче. Принципово не хоче. Не твоє діло! Не лізь, куди не просять! Не питай, чого в мене заплакані очі! Відчепися! В мене немає настрою! І ти не здатний його створити!

Але й у темному блювотинні пересипань просто так, від дурості, трахань по п’яні та відверто грубих зґвалтувань закон­ного шлюбу пролітають нечасті комети неймовірного чуттєвого досвіду. І не має значення, чи то шлюб, чи не шлюб, чи випадковий, чи тривалий зв’язок. Навіть не має значення, чи поєднує їх висока духовність.

— Ні! — вигукує головна героїня цього есею стара вчитель­ка, — Духовність — це неодмінно! А так буде, коли все буде красиво! Коли він спершу читає вірші, а вже потім...

— ...лізе під спідницю!

— Не треба так грубо! Ти ж не така! Навіщо ти хочеш виглядати такою, якою ти не є?

— Тому що завжди ненавиділа різдвяні казочки!

І продовжую шокувати стару вчительку. Є у сексуальній галактиці такий згубний метеор, як швидкий секс. Це коли дія відбувається в непристосованих для того умовах — на роботі, в парку, в гостях, поки хазяйка вийшла на кухню зварити каву. І, як свідчить сама назва, дія відбувається дуже швидко. Чоловікам це дуже корисно як профілактика всіх видів статевих розладнань. А жінка через свої психофізіологічні особливості просто не встигає навіть завестися. Тому швидкий секс — це те, що майже завжди подобається чоловікам і майже ніколи не подобається жінкам. Мов до непролитого унітазу нахилили.

Не можна закидати чоловікам, ніби вони неодмінно хочуть принизити жінку, схиляючи її до швидкого сексу. Скоріше в цьому виявляється їхній хуліганський виклик одноманітному благопристойному життю. Інтуїтивно використовуючи службову, емоційну або якусь іще залежність жінки, чоловік нерідко щиро вважає, ніби жінка відчула таке саме піднесення, як і він.