- До алегорій, любити падре, вдаються тоді, коли хочуть прикрити ними правду. Тому мені не до вподоби ця мова. Я волію говорити відверто і прямо: донья Менендос для вас була лише знаряддям, а бідолашна Їрене - жертвою, як, в свою чергу, ви стали і знаряддям і жертвою Нунке.
- Ви вдруге згадуєте це ім'я. Можу я спитати, чому саме мої взаємини з сеньйором Нунке вас так цікавлять? Ви його підлеглий, його справа - то ваша справа. Було б дивним, коли б мотиви сугубо особисті спонукали вас до порушення обов'язків честі, що завжди єднають між собою воїнів єдиної ра-ті.
- Ви ухиляєтесь, пане Антоніо, від одвертої розмови. Тим гірше для вас. Бо йдеться не лише про інтереси Агне-си та Їрене, а насамперед про ваші інтереси. Забудьмо, що ми колись починали цю розмову, і повернемось до вашої розповіді про кортеси. Ви казали, що на початку вісімнадцятого віку кортеси були скасовані спеціальним декретом, але цьому передувала запекла боротьба каталонців з значно сильнішою французько-кастільською армією. Невже облога Барселони тривала мало не цілий рік, і жителі самі підпалювали свої оселі і кидались у полум'я, аби тільки не потрапити в руки ворогів?
Падре Антоніо, заглиблений у свої думки, не відповів. Міцніше загорнувшись у кирею з грубої повсті, накинуту поверх сутани, він швидко пройшов уперед, немов бажав зігрітися, потім круто повернув і зробив два кроки назустріч Фреду.
- Гаразд, будемо говорити відверто, - сказав він рішуче, - але присягніться мені, що про нашу сьогоднішню розмову не дізнається жодна душа, навіть Агнеса.
- Даю слово честі, падре!
- До чого ви прагнете і чому завели розмову про Нунке?
- Я хочу звільнити Агнесу від будь-якої залежності від вас і свого шефа. Виключити іі з темної гри.
- Чому темної? Повторюю: мета виправдовує засоби.
- Ви до своєї мети не наблизились ані на крок. Мантія архієпіскопа ніколи не прикрасить ваших плечей, бо Нунке, якого ви так необачно включили в свою гру, вас скинув з рахівниці як партнера. Ті незначні пожертви, що їх робила Агнеса з його дозволу, не дали вам змоги розгорнути задуманої справи так, щоб ваші заслуги визнали і оцінили. Ви не приумножили ані слави католицької церкви, ані її достатку. А тепер, коли питання стоїть, щоб одержати у патронеси школи постійне доручення на керування всім її майном і грошима, що надходитимуть на її поточний рахунок...
- Доручення? Ви, мабуть, щось сплутали, сину мій, - у лагідному тоні падре, всупереч змісту сказаного, почулася неприхована тривога.
- Я був присутній при розмові, що відбулася з цього приводу. Містер Думбрайт наполягає, щоб таке доручення Нунке одержав найближчим часом.
- Чим пояснюється така поквапливість?
- Думбрайт цілком слушно боїться, що донья Менен-дос підпаде під вплив людини, яка скористалася з ЇЇ необізнаності в справах, довірливості, наївності...
- Він назвав певну особу?
- Так. її духівника.
- З вашого боку необережно говорити мені це. Адже я можу випередити Нунке!
- За однієї умови: якщо допоможу вам у цьому я! Мовчанка, що запала, тривала всього одну хвилину, але
Фреду вона здалася нескінченно довгою.
- Які ваші умови? - запитав нарешті Антоніо.- Ви певно, зажадаєте своєї частки?
- Так.
- Якої?
- Свободи для Агнеси та Їрене. Певної суми, яка б забезпечила скромне існування всій родині, включаючи Пепіту і Педро.
- Поясніть, як практично це можна зробити?
- Поїздка на прощу в Рим, про яку вже давно мріє Агнеса з Їрене, не викличе підозри в Нунке, особливо, якщо зважити на погіршення стану здоров'я дівчинки. Ви завчасно подбаєте про візи для всієї родини. Гроші, потрібні для цього, Агнеса заздалегідь перекаже в Швейцарський національний банк. Ви допоможете влаштувати Їрене в санаторій і влаштуєте десь поблизу донью Менендос. Після цього Агнеса дасть вам доручення на право порядкувати іі майном... Груба схема, звичайно, без деталей...
Навіть у темряві видно було, як очі падре пожадливо заблищали.
- А ви, сину мій? Ви досі ні словом не згадали про себе!
- Я умовлю Агнесу виїхати, назавжди порвати з школою, "лицарями" і... гіробачте, з вами, падре...
- Я не маю права порушувати таємницю сповіді. .Але скажу одне: вона не погодиться виїхати без вас, Фред!
- Це я беру на себе. Агнеса виїде, а ви зможете одержати мантію архієпіскопа за заслуги перед найсвятішою католицькою церквою. Залежатиме від вас.
- Ви зрікаєтесь жінки, яка вас кохає і яку, певно, любите ви, уникаєте розмови про матеріальну компенсацію. Що ж ви здобуваєте?