Розділ шостий
НАД ПРІРВОЮ
Інструктор радіосправи Вайс ніколи особисто не говорив з босом. Думбрайт мало розумівся на радіотехніці, а виказувати це перед персоналом школи не хотів. Тим більше, що днями з Нью-Йорка мав прибути справжній знавець, на якого цілком можна було звіритись - недаремно його рекомендували в самому штабі розвідувальної служби США. Лише в силу виняткових обставин довелося викликати сьогодні цього Вайса, білого, наче вимазаного сметаною, пацюка, до якого мимоволі почуваєш фізичну огиду.
Очевидно, неприязний погляд Думбрайта і спричинився до того, що Вайс одразу розгубився, бо розгублювався він завжди, коли йому доводилось говорити з людиною, що має ранг вищий, ніж у нього, колишнього лейтенанта з гестапо.
- За договором між колишнім райхом та Іспанією, - почав доповідати, трохи затинаючись, Вайс, - ось ця територія, названа квадратом чотириста тридцять сім, належить нам, тобто школі "лицарів благородного духу"...
Вайс розгорнув карту і поклав її перед босом.
- Та не стовбичте ви перед очима! Сядьте!-гаркнув Думбрайт.
Вайс ще більше розі убився.
- Пробачте, - промимрив він, сідаючи на краєчок стільця.
- Далі!
- За четвертим параграфом договору, про який я мав честь згадувати...
- А можна коротше? Без усяких там "мав честь" і подібне!
- Слухаю! В цьому квадраті не мають права проживати особи іспанськоготіоходження...
- А може, просто іспанці, так буде простіше?
- Ні, іспанського походження, - насмілився заперечити Вайс.- Адже фрау Агнеса Менендос не іспанка. А виняток зроблено саме для неї, її доньки, економки та конюха. Має перепустку і падре Антоніо. Він...
- Далі!
- Квадрат чотириста тридцять сьомий користується екстериторіальністю: іспанська поліція не має права втручатися в події, що сталися на території квадрату. Цілковиту відповідальність за них несе адміністрація школи.
- Навіщо мені вся ця передісторія! Плював я на неї! Скажіть краще про те, що безпосередньо стосується справи - радіостанцію!
- За договором...
- Ви що, вмієте танцювати тільки від печі? Ясно, що за договором!
- Школі надається право мати радіостанції - кількість їх договором не обумовлена - але всі вони підлягають реєстрації в Іспанії, з точним зазначенням хвиль передачі і часу.
- Наші станції всі зареєстровані?
- Так точно!
- Хвилі теж?
- Так точно!
- Запеленгована станція працювала на яких хвилях?
- Прошу поглянути на акт, тут точно вказано. Не на наших. А от шифрований текст.- Вайс поклав перед босом акт і текст, переданий підпільною радіостанцією. Він складався з довгої стрічки цифр.
- Іспанська контррозвідка робила спроби розшифрувати текст?
- Коли я сьогодні вилетів з Барселони, розшифрувати текст ще не пощастило...
- Це вперше, коли вони запеленгували станцію в нашому квадраті?
- Так точно, вперше, але...
- Що "але"?
- Дозвольте відповісти докладніше, коротко я не зможу відразу сформулювати.
- Говоріть уже, як умієте! - буркнув Думбрайт. Вайс трохи зручніше вмостився на стільці, ніби готуючись до довгої розповіді.
- Я щовечора з десятої до дванадцятої працюю на короткохвильовій станції, зареєстрованій під номером десять. Сімнадцятого листопада минулого року о чверть на дванадцяту - дата і час абсолютно точні, вони врізались мені в пам'ять - я, пробачте, чхнув, і рука моя мимоволі ледь крутнула ручку настройки. Тієї ж миті я виразно почув цифру шістнадцять дріб два, а за нею ще кілька цифр. Очевидно, це був кінець шифрованої передачі, бо далі, як я не дослухався...
- На якій хвилі, чорт забирай! - стукнув кулаком по акту Думбрайт.
- Трохи коротшій...
- Ви або самі невіглас, або вважаєте невігласом мене. Кажіть точно!
- На жаль, я знову чхнув і від хвилювання...
- Бовдур! Помилуйтеся своїми кадрами, містер Нунке!
Начальник школи, що досі в розмову не втручався, схопився з стільця і впритул підійшов до пополотнілого Вайса.
- Чому не доповіли мені? - запитав він майже пошепки і так стиснув кулаки, ніби з усіх сил стримував себе, щоб не схопити Вайса за комір і не жбурнути його на підлогу.
- Заждіть! - спинив його Думбрайт.
- Я спіймав лише кілька цифр - кінець передачі і гадав, що то підпільна антифранкістська станція, їх в Іспанії багато...
- А може, і запеленговане вчора належить іспанським комуністам?
- У Барселоні мене запевнили: підпільники використовують свої станції лише для звернень до населення, інформацій і різних повідомлень. Усі ці передачі провадяться відкритим текстом, виключно Іспанською мовою чи на місцевих діалектах.