Далі йде історія а ля «Декамерон»…
— Машко! Перепиши мені. Гарна пісня.
— Давай папір, Васю.
Я у роблю позначку в записнику: гра словами «роман читати».
Табірна романтика…
«Взвейтесь кострами, синие ночи», — співають піонери.
Останнє — про Сталіна з популярної пісні таборів.
«Лінгвістичні» роздуми виводять мене з «купе», виривають з безпосередньо даного етапного «контексту» блатних «ксів» та романів… на широкі простори моєї країни — географічні та історичні.
Згадую розповідь старої зечки про її роман з афганським ханом. Хан у себе в Афганістані раптом перейнявся комуністичною ідеологією і приїхав у країну соціалізму, що переміг. Але його не зрозуміли, і він загримів у табори.
Із своєї камери він спускав їй «коня», тобто ксіву на нитці. Вона прочитувала його освідчення не без задоволення. З кожною запискою хан сміливішав. Почав описувати свою пристрасть, свої мрії. Коли князь знахабнів настільки, що перейшов до ханського шляху в коханні, вона відмовилась з ним листуватися. Хан страждав, а вони реготали з його карнавальної трагедії: хан-комуніст ще живе любовними мріями тисячолітньої давнини, а ханові однодумці змусили його жити за законами ГУЛАГної романтики.
Ми живемо на етапному етапі розвитку Росії. Недарма слово «етап» з підручників з історичного матеріалізму, історії партії, політичної економії перекочувало у блатний жаргон і зажило новим життям, як і слово «табір», а тепер, завдяки Солженіцинові, — «архіпелаг ГУЛАГ».
Проте не варто виривати новий етап з історії. Етапом гнали слов’ян татаро-монголи. Етапом пішли в сибірські копальні «берегти горде терпіння» декабристи. Етапом йшов Достоєвський, їхав поет Полежаев. На новому етапі історії Росії за ліберального Олександра II етапами й шли польські повстанці, потім народовольці.
Нарешті голова Ради Міністрів Столипін вдосконалив, механізував етапний шлях. У Заходу запозичили поїзди, паровоз, і зеки почали їхати у Сибір в «столипіні» — у столипінських вагонах. Про Столипі-на зараз пам’ятають тільки інтелігенти, але «столипіни» добре знають робітники й селяни. Хотів він увіковічнити самодержавну Росію за допомогою новоспечених «сірих баронів» (як благав він історію подарувати йому двадцять років для того, щоб створити опору для самодержавства), а увіковічнив себе в етапних вагонах.
Увесь шлях Росії — етап.
Наші газети люблять писати про «зелену вулицю» прогресу, новаціям, новаторству. А в тюрмі я дізнався про походження виразу «зелена алея». Так називали прохід між рядами солдатів, через який проходив солдатик, що провинився, а його били по черзі зеленими лозинами або шпіцрутенами. Він вмирав під палицями, а батечко-цар гордо заявляв Заходові, що немає в нас смертної кари.
Етап — шлях у незвідане, зелена вулиця, алея…
І мчить по вибоїнах етапів історії Русь-трійка, у страху перед її величністю зупиняються чи відсахуються народи… І тягне ця трійка-«столипін» за собою Україну, Литву, Грузію, Молдавію, усі братні й небратні народи.
Поки я займався філологією і наклепами на історію, «столипін» зупинився, і хтось заверещав:
«Станція Березай, кому треба вилізай!»
Харків. Стоянка на вокзалі, воронки, тюрма на Холодній Горі.
Брудна камера — «трійник» (на трьох). Вікна вибиті. На прогулянковий дворик чути крики з камер:
— Дівки, роздягніться, покажіть.
— Пішов ти, козел смердючий. Вертухаїха стоїть.
Дзеленчить вибите скло. Хтось протестує. А я тепер мерзну через такі протести.
Стіни обписані. Шукаю (хоча й розумію, що безглуздо так шукати) написи Алтуняна, Недобори, Лєвіна й Пономарьова. Є одна 187.1, але прізвища такого не чув. Чи мало їх за наклеп. Мені хотілось би побачити знак від своїх «наклепників».
За вікном сварка. Чути: «Колупалки. Козли. Півні!»
Вечеря. Якась слизька маса. У кормушку заглядає роздавальник, зек.
— Стаття?
— Політик.
— А-а-а!
З пошаною.
Вранці кличу наглядача.
— Почитати.
— Не «положено» пересильним.
— А що ж мені робити?
— Ї… стіни.
Все-таки приніс якусь маячню. З нудьги читаю. Перша світова війна, революція, громадянська війна у Харкові. Холодна Гора. І раптом… Затонський та його маленька дочка. Я ж знайомий з дочкою. Це мати Ірини Рапп, дружини Володі Пономарьова…
Отже, етапи розгортаються і згортаються у кільця, рухаються по спіралі.