А Льоні знову гірше, і він справді починає скидатись на хвору людину. Боюсь навіть брати з собою на побачення дітей, настільки страшно він виглядає.
17 січня дзвінок у двері. Дзвінок стандартний, звичний настільки, що вже й не здригаєшся. КДБ. Обшук.
ПРОТОКОЛ ОБШУКУ
м. Київ
17 січня 1974 р.
Старший слідчий УКДБ при CM УРСР у Київській області капітан Берестовський, слідчий цього ж Управління старший лейтенант Вандін і старший оперуповноважений УКДБ старший лейтенант Ревуцький на доручення слідвідділу КДБ при CM УРСР з участю понятих:…
…з метою відшукання і вилучення предметів і документів, вказаних у постанові на обшук (а в постанові вказано «у справі № 62» (?!))
… було проведено обшук… в процесі якого виявлено і вилучено:
1. Машинописний документ (з-під копіювального паперу) під назвою «Етична настанова», що починався зі слів: «Заєць попередив Ведмежа…», закінчується «… політичної боротьби. І. Л. 1970», на одинадцяти пронумерованих аркушах цигаркового паперу стандартного розміру. Виявлено у (книжковому) письмовому столі у першій від входу кімнаті.
2. Лист А. Твердохлєбова до Житникової Т. Текст листа на одній сторінці тонкого паперу надрукований на друкарській машинці, починається зі слів: «Добрий день, Таню. До всіх Ваших бід…» і закінчується: «… до мене. 25 травня 1973 р. А. Твердохлєбов»…
3. Магнітофонна стрічка типу 1. фабрики 3 на касеті ТОСТ 7704–61. Під час програвання цієї стрічки на ній було знайдено пісню ідейно не витриманого характеру, в якій є фраза: «Дістаю газетку-маму»…
4. Клапоть паперу із зошита в лінійку з текстом, написаним фіалковим чорнилом: «Шевчук Феді». На канадську адресу…
5. Книга В. Некрасова «У житті і в листах», вид. «Радянський письменник», Москва, 1971. Вилучена у зв’язку з наявністю на ній дарчого напису: «Льоні Плющу — з любов’ю і повагою. В. Некрасов. 17.09.71 р.».
6. Фотоплівка 24–36 мм, експонована, на 33 кадрах її зняті рукописні документи. На першому кадрі текст починається зі слів: «Здрастуй, мій гарний Льоню…»
Під час закінчення обшуку в квартиру Житникової зайшла гр-ка Ґільдман Клара Юхимівна, а через декілька хвилин після неї гр-ка Кріґсман Наталя Борисівна…
Після приходу Ґільдман було оглянуто її сумку і зняте нею пальто. У Кріґсман було оглянуте зняте нею пальто. Під час огляду цих предметів нічого не знайдено і не вилучено.
Після протоколу гр-ка Житникова заявила, що вона заперечує проти вилучення фотоплівки, на якій зняті листи її чоловіка Плюща Л. І. і книги В. Некрасова з дарчим написом її чоловікові, оскільки вона вважає, що ці предмети не можуть стосуватись до будь-якої справи.
Гр-ка Ґільдман від підпису відмовилась, мотивуючи це тим, що вона «не має бажання мати справу з КДБ». Гр-ка Крігсман від підпису відмовилась, заявивши, що вона робить це, оскільки вважає себе громадянкою Ізраїлю.
Обшук, відбувався тихо, «по-домашньому». Видали навіть «виправдальний документ».
ДОВІДКА
Видана в тому, що гр-ка Житникова Тетяна Іллівна залучалась мною для проведення слідчого акту в кримінальній справі з 8.00 до 16.00 17 січня 1974 р.
Старший слідчий УКДБ при СМ УРСР
у Київській області капітан
(Берестовський)
Службовий телефон 918–542
«Слідча справа»… яка, над ким тепер? Як видно, пов’язана і з Некрасовим (коли вилучали книжку, бігали кудись телефонувати — радитись). Треба попередити москвичів: адже й плівку, і текст статті «Етична настанова» ми готували для книжки про Льоню, щоб передати її за кордон. Та й просто так, треба поділитись «новинами», почути рідні голоси друзів. А потім — до В. Некрасова, дізнатись, що в нього, сказати про вилучену книжку (добре, що «Довідка» дає право сьогодні вже не йти на роботу).
Що за мною стежать, побачила одразу: значить, щось серйозне. Підійшла до будинку Некрасова, заглянула у замкову щілину: дивно, коридор увесь завалений стосами газет, горить світло.
— А, Тетяна Іллівна! У вас вже що, закінчили?
На порозі незнайомець у цивільному.
— А вам сюди навіщо, хіба мало свого обшуку?
Виявилось, що до Некрасова також прийшли о 8-ій ранку і також у невідомій нікому справі № 62.
У квартирі все догори дном, вся кімната завалена книжками, паперами. Кагебістів у кімнатах багато, ледве побачила господарів. Мене завели на кухню, посадили поруч поняту. Молода дівчина, звідкись з будинкоуправління, їй соромно, незручно. Господарі так мало схожі на кримінальних злочинців, і так багато книжок.