Вихователька скаржилась на своє становище. Вона також користувалась благами, але розплачувалась за це постійною напругою. Діти ж розуміють своє значення у житті країни. Так, онук Громико, якщо зробити йому зауваження, здіймає крик і погрожує: «Мій дідусь тебе в тюрму посадить». Одного разу хлопчик (менш чиновний) прищемив дверима громиченкові пальчик. Вибухнув громовий плач. Приїхала бабуся. Маленького «княжича» відвезли до одного з найкращих лікарів. Той нічого не виявив, але лікування призначив. Небезпека нависла над усім персоналом. Відбулись легко — звільнили тільки одну виховательку.
Одного разу Таня брала участь в нагородженні медаллю дитсадка кондитерської фабрики — за взірцеву роботу. Після офіційної частини був банкет. Керівники фабрики подали «товаришам з міністерства» урядові цукерки й печиво. Назви цих продуктів такі самі, як і в звичайних магазинах для простолюду. Але якість набагато краща. (Відома річ, що мед для «слуг народу» збирають на спеціальних пасіках, що містяться в садах і на полях, не отруєних хімікатами…)
Ще одна знайома, інженер-будівельник, брала участь в будівництві дач для українського начальства під Києвом — у Конча-Заспі. Вона розповідала, що величезні гроші витрачаються не лише на те, щоб були всі можливі вигоди, але й на те, щоб вождь бачив, як йому добре жити, щоб благоустрій випирав і навіть був гіперболізований.
Моя дружина їздила по всій Україні, перевіряючи роботу дитячих садків. У Тернопільській області показували їй місце, де розташовано таємний публічний будинок для обласного начальства. До цього будинку вчащає і начальство, що приїжджає з Києва. Довколишні мешканці знають про цей будиночок спочинку від державних справ, і нетяжко уявити, що вони думають про радянський уряд.
У 1970 чи 1971 році в Миколаєві була республіканська нарада, присвячена роботі дитячих садків у сільській місцевості. У ній брали участь представники ЦК, Міністерства освіти, заступники голів обласних рад трудящих, голови багатьох колгоспів України. Миколаївську область вибрали тому, що дитячі садки там у найкращому стані. Незадовго до цього показували створені дитячі садки, збудовані за спеціальними проектами будівлі. Проте коли готували нараду, то виявилося, що майже у всіх дитсадках немає ігрових майданчиків, немає ніякого обладнання та ігрових матеріалів. Матеріали негайно закупили, а обладнання для майданчиків замовили у концтаборах поблизу. В’язні і тут допомагали творити «потьомкінські села» соціалізму.
На підставі цих та інших численних фактів я зробив висновок, що у нас в країні створено нову форму експлуататорського суспільства.
Самвидав у ті часи був переважно художнім та філософсько-релігійним, і можливо, тому моя перша робота не була широко розповсюджена. Лише через декілька років я довідався, що цю роботу десь знайшли і дали за неї термін, бо там були надто різкі вислови. У всіх подальших працях я намагався висловлювати злу критику евфемістично: навіщо казати, що Андропов — бандит, і що за ним плаче Нюрнберг, можна ж написати, що організація його антиконституційна, антирадянська і т. д. Сенс той самий, зате читачеві, може, дадуть менший термін.
На роботі у цей час було спокійно. Лабораторія шукала свою тематику, розпорошувалась на найрізноманітніші проблеми. Я все більше переконувався у тому, що математика явно поки що нездатна зробити істотний внесок у розвиток біології, медицини та психології.
Професор, що страждав від докорів сумління через свою буржуазність, познайомив мене з професором П. з Інституту фізіології.
П. вивчав китайські точки. Він розробив прилад, що вимірює їхні біопотенціали. Виявилось, що при захворюваннях внутрішніх органів у пов’язаних з ними точках спостерігається різке підвищення потенціалу. П. хотів розробити відповідну діагностику захворювань. Але якісь постійні перешкоди все сплутували. Виявилось, що потенціал у точках залежить від магнітних бур на сонці. П. попросив мене довести статистично, що такий зв’язок є. Я почав з того, що спробував перевірити, чи не є «чакри» часом енергетичними центрами за йогівськими теоріями — різновидом китайських точок чжень-цзю-терапії. І справді, вздовж спинного хребта ми знайшли 12 точок з підвищеним потенціалом, що відповідали чакрам.
П. дав мені дані за декілька років, дані про потенціали в різних точках і дані про магнітні бурі. Я зіставив їх і справді показав яскраво виражений кількісний зв’язок між цими даними (хоча сам матеріал був дуже хаотичний, і довелося вирішувати безліч проблем, аби його впорядкувати).