А от що буде далі, залежить від погоди. Якщо дощ, чи не хочеться бігати — приймаю душ, перевіряю пошту і беруся до роботи.
Але сьогодні прекрасний день, мені вже кортить вибратися надвір, відчути листя під ногами та вітер на обличчі. Душ буде після пробіжки. Одягаю футболку, легінси, шкарпетки, засовую ноги в кросівки там, де лишила їх, біля дверей. Потім пробігаю три сходові марші, і ось я внизу, з’явилася на світ.
Повернулася розгарячілою, спітнілою та зігнутою від втоми. Довго стояла в душі, обдумуючи список справ на сьогодні. Треба було скупитись онлайн, бо їжі майже не лишалося, подивитися правки до моєї книжки, котрі пообіцяла повернути редакторові до кінця тижня, проте ще навіть не відкривала їх. Ще потрібно було переглянути листи, що надійшли з мого сайту через форму зворотного зв'язку. Я вже роками за це не сідала, все відкладаючи якнайдалі. Звісно, більшість листів — спам. Хоч яке підтвердження став, все одно від спамерів не захиститися. Проте іноді там буває і корисне — запити на рекламу чи матеріали для рецензії. А іноді… а іноді надходять листи від читачів. Якщо люди тобі і пишуть, то найчастіше тому, що їм сподобалася книжка. Хоча були й такі, хто розповідав, яка ж я жахлива людина. Але навіть коли відгуки хороші, якось дивно та незручно чути реакцію людей на твої особисті думки. Складається враження, ніби читаєш думки стороннього про свій щоденник. Не впевнена, що колись звикну до цього відчуття, хоч би скільки писала. Можливо, саме через це мені доводиться готуватися, перш ніж розпочати цей процес.
Одяглася, увімкнула ноутбук, почала повільно проглядати листи і видаляти спам. «Віагра». Обіцянка задовольнити жінку в мені. Російські кралі.
А потім…
Кому: Мелані Чо; kate.derby.02@DPW.gsi.gov.uk; Т. Доксма;
Ліз Кімао; info@LNShaw.co.uk; Марія Татібует; Айріс П. Вес-тевей; Кейт Овенс; smurphy@shoutlinemedia.com; Ніна да Соуза; Кріс Френч
Від: Флоренс Клай
Тема: Дівич-вечірка Клер!!!
Усім вітаннячко!!!
Для тих, хто мене не знає, — моє ім'я Фло, я найкраща подружка Клер іще з універу. А також — барабанний дріб — дружка!!! Отже, за давньою доброю традицією, я організатор її дівич-вечірки!!!
Ми з Клер пошепотілися, ну, і як ви, власне, здогадалися, вона не хоче жодних там гумових членів чи нагрудної медалі «Наречена», тому ми влаштуємо щось цікавіше — поїдемо на вихідні до Нортумберленда, вподобаного нами ще з університетських часів. Проте, думаю, декілька пустотливих іграшок ми таки прихопимо.
Щодо дат: 14–16 листопада. Знаю, що часу майже не лишилося, у всіх робота, Різдво на носі й таке інше. Тому чекаю на вашу якнайшвидшу відповідь.
Цьомки. Дуже сподіваюся зустрітися з давніми, щирими друзями найближчим часом!!!
Фло ххх
Повідомлення висіло декілька днів, перш ніж я його побачила. Фло, хоч ким би вона була, надіслала його на мою адресу, де воно мало не потонуло у тонні спаму.
— Клер? Та не знаю я ніяких Клер, окрім…
Але це не може бути вона. Ми не бачилися близько десяти років.
На якусь там мить мій палець завмер над кнопкою «видалити». Потім таки клікнула і відкрила лист.
Сиділа, гризучи нігті, мружилася в екран і намагалася скласти те докупи.
У копії стояло з десяток людей, з-поміж них було лише одне відоме мені ім’я: Ніна да Соуза.
О, здається, є. Це Клер Кавендіх. Це могла бути лише вона. Мені було відомо, точніше, здавалося, що пам’ятаю. Вона вчилася в Даремі, а може, у Ньюкаслі? З Нортумберлендом сходиться.
Але чому? Чому Клер Кавендіх запросила мене на цю вечірку?
Можливо, це помилка? Чи ця Фло залізла до її скриньки і надіслала листа всім, кого вдалося знайти?
Проте лише дванадцять осіб… Тож мою адресу не могли включити помилково. Еге ж бо?
Так і сиділа, втупившись в екран, наче пікселі могли відповісти на запитання, що шаленіли в голові. Потім швиденько, поки ще не встигла про це пожалкувати, почала друкувати листа.
Кому: Ніна да Соуза
Від: Нора Шоу
Тема: Дівич-вечірка???
Люба Н, сподіваюся, у тебе все гаразд. Мушу сказати, що дещо здивована побачити нас обох у переліку запрошених на вечірку Клер. Ти будеш? хх
А далі я чекала на відповідь.
Сіла за роботу — я вже й так проштрафилась із чорновим варіантом нової книжки, проте повідомлення від Флоренс не давало спокою. Час від часу перевіряла пошту, проте прапорець «непрочитане» так і висів, ніби мовчазний докір.