Выбрать главу

Росбах — саксонське село, біля якого прусський король Фрідріх II розбив французів та німців (5 листопада 1757 року).

Ватерлоо — поразка Наполеона І під Ватерлоо, 18 червня 1815 року, викликала його падіння і друге зречення.

Шліффен Альфред фон (1833—1913) — німецький маршал, начальник генерального штабу.

Фалькенгаузен ФрідріхЛюдвіг (1869—1936) — німецький генерал, теоретик військової штуки.

Бернгарді Фрідріх фон (1849—1930) — німецький генерал, військовий теоретик пангерманізму, вважав війну за «обов’язок».

Лейтен — сілезьке село, біля якого Фрідріх Великий 5 грудня 1757 року розбив австріяків.

Ріволі — село під Вероною, де 14 січня 1797 року Наполеон переміг австріяків.

С. 85. Манжен Шарль Марі (1866—1925) — французький генерал, учасник битви під Верденом.

Ланну (1769—1809) — маршал Франції, дук Монтебельський, учасник битви під Ієною.

С. 86. Пані А. де Теб (1865—1916) — відома хіромантка, яка мешкала на авеню Ваґрам, 29.

С. 87. Пуанкаре Анрі (1854—1912) — великий математик, член Французької Академії, автор праць, присвячених філософії наук.

С. 88. Сен-Пріва-ла-Монтань — мозельське село, біля якого двохсо-ттисячне військо прусське билося з сорокатисячним загоном французів.

Тюркоси — алжирські стрільці, які брали участь у війні сімдесятого року в Ельзасі.

С. 89. Поліссі Бернар (1510—1589 або 1590) — кераміст і вчений, виготовляв разом з учнями своєї майстерні так звану рустовану кераміку, вази з барельєфами звірів, рослин та мінералів.

С. 97. Ґаліфе Ґастон-Огюст (1830—1913) — маркіз, генерал, військовий міністр.

Негріє Франсуа-Оскар (1839—1932) — генерал, учасник війни сімдесятого року.

По Поль-Марі-Сезар (1848—1932) — генерал, утратив правицю.

Жеслен де Бургонь Ів-Марі (1847—1910) — генерал, командував бригадами кавалеристів і піхотинців.

Тірон Шарль-Жозеф-Жан (1830—1891) — актор, який виступав у характерних ролях грошовиків і стариків.

Февр Александр-Фредерік (1835—1916) — соцієтарій театру Комеді-Франсез.

Аморі, або Соке Ернест-Фелікс (1849—1910) — актор театру Одеон.

С. 98. Державний переворот — переворот 2 грудня 1851 року, вчинений Луї-Наполеоном Бонапартом, який спричинив реставрацію Імперії.

Седан — після поразки під Седаном (2 вересня 1870 року) Наполеона III взято у полон та інтерновано у замку під Касселем.

С. 99. Фульд Аиііль (1800—1867) — банкір, міністр фінансів за Луї-Наполеона.

Руер Ежен (1814—1884) — адвокат, міністр спершу юстиції, потім торгівлі, нарешті сільського господарства і громадських робіт.

С. 100. Бертьє Луї-Александр (1753—1815) і Массен Андре (1756— 1817) — учасники наполеонівських походів і найближчі військові співробітники імператора.

Дук де Талейран-Періґор Шарль-Моріс (1754—1838) — відомий дипломат і державний діяч, автор книги «Мемуарів».

Графиня Едмон де Пурталес (близько 1832—1914) — фрейліна імператриці Євгенії, дружини Наполеона III.

С. 103. Гутенберг і Ваґрам — паризькі телефонні станції — перша підстанція, а друга центральна.

С. 112. «Ентран» — скорочена назва «Ентрансіжан», паризької щоденної газети.

Пнев — скорочена назва листа, посланого пневматичною поштою.

С. 114. JIepya-Больє Анатоль (1842—1912) та його брат Поль (1843— 1916) — обидва члени Академії політичних наук.

С. 115. Мелін Жюль (1838—1915) — поміркований республіканець. Це він 7 грудня 1897 року мовив знамениту фразу: «Справи Дрейфуса більше нема».

С. 120. «Рахилю, ти від Бога» — початок арії з опери Ґалеві «Жидівка» на слова Ежена Скріба.

С. 126. Принц Євгеній — мається на увазі Євгеній Савойський (1663— 1736) — австріяцький фельдмаршал і державний діяч.

С. 128. Жюсьє Бернар де (1699—1777) — найславетніший французький ботанік, завіз з Англії і посадив у паризькому Ботанічному саду кедри.

С. 143. Бурбон Марія-Амелія де (1782—1866) — донька Фердінанда IV, короля Обох Сицилій, дружина Луї-Філіппа І, короля французького.

С. 144. Орлеанська Луїза-Марія (1812—1850) — королева бельгійська і Орлеанський Франсуа-Фердінад-Філіпп, принц Жуанвільський (1818— 1900) були двоє з восьми дітей Луї-Філіппа та Марії-Амелії.

Орсіні Марі-Феліс (1601—1666) — дружина Генріха II, дука де Мон-морансі, скараного горлом у Тулузі. Після смерті мужа постриглася в черниці.