Выбрать главу

Протирая — персонаж античної мітології.

Протогонос — одне з імен Ерота, бога кохання.

Нерей — морське божество.

Діке — богиня справедливости.

Цирцея — острівна чарівниця, обернула Одисейових супутників на свиней.

Еос — богиня світової зорі.

Дікайосина — божество справедливости.

Стор. 202. «Жидівка» — опера Жака Галеві (1799—1862).

«Він на дорученнях в окремім кабінеті» — слова з оперети Оффенбаха «Розбійники».

Стор. 205. Сен-Леже Леже — справжнє ім’я поета Сен-Жон Перса (1887—1975).

Стор. 209. Амфітріон — герой античної мітології, а також герой однойменної комедії Мольєра, гостинний господар.

Стор. 226. Вільмен Абель-Франсуа (1790—1870) — французький критик та історик літератури.

Crop. 227. Шатобріан Франсуа-Рене (1768—1848) — французький пись-менник-романтик.

Стор. 231. Потен П’єр (1825—1901) — відомий французький медик. Стор. 232. Маріво П'єр Карте (1688—1763) — французький романіст та драматург.

Вйоле ле Дюк Ежен (1814—1879) — французький архітектор. Шарль-Моріс, абат Периґорський — мається на увазі Талейран.

Стор. 234. «Мейстерзімери» — опера Вагнера.

Стор. 235. Д'Енді Венсан (1851—1931) — французький композитор.

Стор. 236. Мельяк Анрі (1851—1897) — французький драматург та лібретист.

Стор. 238. «Капітулярій» — постанови франкських королів (капітули — розділи цих постанов).

Один — скандинавський бог.

Стор. 240. Поклен — справжнє ім’я Мольєра.

Сарсе Франсіск (1827—1899) — французький театральний критик.

Стор. 242. Барнум Фінеас Тейлор (1810—1891) — американський цирковий антрепренер.

Стор. 244. Планте Франсуа (1839—1934) — французький піаніст. Падеревський Ігнацій (1860—1941) — польський піаніст.

Ріслер Едуард (1873—1929) — французький піаніст.

Стор. 247. Теокріт (315—250 перед Р.Х.) — давньогрецький поет.

Стор. 248. Казбах — палац ватага у варварів.

Стор. 255. ПерсіньїВіктор (1808—1872) — міністр внутрішніх справ. Стор. 259. Флоріан Жан-П'єр (1755—1794) — французький байкар.

Стор. 260. Піко делла Мірандола (1463—1494) — італійський гуманіст і мислитель.

Стор. 262. Барбедьєн (1810—1892) — французький ливарник.

Стор. 264. Гарпагон — герой комедії Мольєра «Скупий».

Стор. 266. Лейбніц Ґотфрід (1646—1716) — німецький філософ та математик.

Мілль Джон (1806—1873) — англійський філософ та економіст. ЛашальєЖуль (1832—1918) — французький філософ.

Мілле Жан-Франсуа (1814—1875) — французький художник барбізонсь-кої школи.

Стор. 271. Сос де Фрескіне (1828—1923) — французький державний діяч.

Сельв Жюстен (1848—1934) — французький державний діяч.

Стор. 272. Тур д ’Аржан, Меріс — паризькі ресторани.

Бутру Еміль (1845—1921) — французький філософ, захоплювався містикою.

Уссе Анрі (1848—1911) — французький письменник.

Д’Ормесон — родина французьких чиновників.

Ла Буле Антуан (1833—1905) — французький дипломат.

Помре П’єр-Анрі (1839—1891) — французький лектор на наукові теми.

Порель Дезіре-Поль (1842—1917) — французький актор, директор театру «Одеон».

Стор. 274. «Гонителька» — комедія Шарля-Сімона Фавара (1710—1792).

Стор. 276. Зербіна — героїня п’єси Фавара.

Самарі Жанна (1857—1890) — французька актриса.

«Капітан Фракас» — історичний роман Теофіпя Ґотьє (1811—1872).

Стор. 277. Брілья-Саварен Антельм (1755—1826) — французький гастроном, автор книги «Психологія смаку».

Стор. 278. Еле Поль (1859—1927) — французький портретист і гравер.

Стор. 279. Ґрюєр — сорт сиру.

Стор. 281. Дамуазо — знатний юнак у середньовічній Франції.

Стор. 285. Чуді Ґуго (1851—1911) — німецький історик мистецтва.

Ейленбург Філіпп (1847—1921) — німецький аристократ, близький до кайзера Вільгельма II.

Стор. 286. Готський альманах — довідник про європейське великопанство.

Стор. 289. 'Вік Августа — Октавіан Август (63 перед Р. X. — 14 по Р. X.) був покровителем літератури, в його золотий вік творили Горацій, Овідій, Вергілій, Тіт Лівій ющо.

Стор. 290. Форе Ґабріепь (1845—1924) — французький композитор.

Стор. 291. Мейербер Джакомо (1791—1864,) — німецький композитор, жив і працював у Франції.

Скарлатті Даменіко (1685—1757) — італійський композитор та клавесиніст.

Стор. 292. Брама — індуїстське божество.

Розенкрейцер — член масонської ложі.

Стор. 293. Палестріна — прізвисько італійського композитора Джованні П’єрлуїджі (1524—1594).

Стор. 294. Анжеліко, Фра Беато Анжеліко (1387—1455) — італійський маляр доби Відродження.

Бушар Шарль (1837—1915) — французький лікар і вчений-біолог.

Буф де Сен-Блез — французький лікар-акушер.

Куртуа-Сюфі Моріс — лікар-терапевт.

Стор. 302. Д’Юксель Нікола дю Бле (1652—1730) — французький полководець, відомий своїм честолюбством.