Выбрать главу

Стор. 309. Деонтологічний — стосується поняття про те, що має виконуватися.

Стор. 316. Бергсон Анрі (1859—1941) — французький філософ, прибічник індуїтивного.

Порфирій (234—305) — грецький філософ-неоплатонік.

Плотін (204—270) — грецький філософ, засновник неоплатонізму.

Стор. 319. Евріклея — Одисейова мамка.

Стор. 328. Адріан (76—138) — римський імператор, підтримував митців.

Стор. 335. Стаматі Камілл (1811—1870) — французький композитор та піаніст.

Стор. 336. Графиня д'Ескарбанья — героїня однойменної комедії Мольера.

Тібодьє — персонаж із цієї-таки комедії.

Стор. 349. Ґодар Бенжамен (1849— 1895) — французький композитор.

Стор. 364. Ружон Анрі (1853—1914) — французький письменник.

Стор. 365. Фурньє-Сарловез (1869—1937) — французький політичний діяч.

Стор. 368. Рокамболь — герой однойменного роману П’єра-Алекбїса Понсона дю Террайля (1829—1871).

«Чверть години Рабле» — цей вираз став крилатим. Рабле мав у своєму розпорядженні 15 хвилин, щоб уникнути халепи під час затримання на рогатках.

Стор. 370. Тен Іпполіт (1828—1893) — французький критик.

Стор. 373. Тюро-Данжен Поль (1837—1913) — французький історик.

Буасьє Ґастон (1823—1908) — французький археолог.

Стор. 383. «Орля» — п’єса Едмона Ростана, в якій Сара Бернар виступала в ролі дука Рейхштатського, Наполеонового сина.

Муне-Сюллі Жан (1841—1916) — французький актор-трагік.

«Едіп» — трагедія Софокла.

Стор. 394. Прадо — картинна галерея в Мадриді.

Стор. 395. Коклен-старший Констан (1841—1909) — французький актор, виступав з однаковим успіхом і в трагедії, і в комедії.

Гаджра — рік утечі Магомета з Мекки до Медіни, перший рік мусульманського календаря.

Стор. 396. Пер'є Жан-Алексіс (1869—1954) — французький співак, перший виконавець партії Пелеаса в опері Дебюссі.

Фреваль Сімона — французька драматична актриса початку XX в.

Маньє Марі (1848—1913) — французька драматична актриса.

Барон-син Луї(\Ю0—1939) — французький комік.

Стор. 397. Іветта Ґільбер (1868—1944) — кафешантанна співачка.

Корналъя Ернест (1834—1912) — французький драматичний актор.

Догемі — актор Французької Комедії.

Сент-Бев Шарль-Опост (1804—1869) — французький критик.

Стор. 407. Роберт Перший (865—923) — французький король.

Стор. 409. Геліос — грецький бог сонця.

Танатос — божество смерти.

Лета — символ посмертного забуття.

Гіпнос — бог сну.

Кроніон — одне з імен Зевсових.

Стор. 412. Месьє — так називали брата Людовіка Чотирнадцятого Філіппа, дука Орлеанського.

Регент — регентом при малолітньому Людовікові П’ятнадцятому був син попереднього Філіппа Орлеанського, дук Орлеанський.

ПРУСТ Марсель

У ПОШУКАХ УТРАЧЕНОГО ЧАСУ. СОДОМ І ГОМОРРА

Роман

Переклад з французької

Підписано до друку24.09.12. Формат 84x108 ЧІГ Умов. друк. арк. 23,52. Облік.-вид. арк. 27,26. Тираж 4000 прим. Замовлення № 2-467.

ПП «Золоті Ворота»

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК№ 3313 від 12.11.2008 р.

01014, Київ, вул. Бастіонна, 15, кв. 6 E-maiclass="underline" golden-gate@ukr.net

Надруковано з готових позитивів у ТОВ «Видавництво Фоліо»

61002, Харків, вул. Чубаря, 11 Свідоцтво про реєстрацію ДК № 3194 від 22.05.2008 р.

Пруст М.

П85 У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра: роман / пер. з фр. та примітки А. Перепаді; худож.-оформлювач О. Д. Кононученко. — К.: ПП «Золоті Ворота», 2012. — 440 с.

ISBN 978-966-2246-01-8.

Марсель Пруст (1871-1922) — видатний французький письменник, родоначальник сучасної психологічної прози.

Роман «Содом і Гоморра», опублікований у 1921—1922 роках, чи то не вперше в новій літературі порушує тему статевого збочення. Якщо содомітська тема дає простір крутій картині звичаїв людського суспільства, то гоморрейська розвивається вже майже лірично.

Марсель ПРУСТ

Марсель Пруст (1871-1922) — видатний французький письменник, родоначальник сучасної психологічної прози. Роман «Содом і Гоморра», опублікований у 1921-1922 роках, чи то не вперше в новій літературі порушує тему статевого збочення.

Якщо содомітська тема дає простір крутій картині звичаїв людського суспільства, то гоморрейська розвивається вже майже лірично.

Марсель ПРУСТ

У ПОШУКАХ УТРАЧЕНОГО ЧАСУ СОДОМ І ГОМОРРА

Marcel PROUST

À LA RECHERCHE DU TEMPS PERDU

SODOME ET GOMORRHE

Roman

Роман

Переклад з французької Анатоля Перепаді

ХАРКІВ

«ЗОЛОТІ ВОРОТА»

ББК 84(4ФРА) П85

Текст друкується за виданням: Пруст М. У пошуках утраченого часу: Твори в 7 т. Т. 4. - К.: ЮНІВЕРС, 2000