Але після цього успіху прийшли нові труднощі. АЯКС і ГАНН, прототипи сімдесят восьмого і сімдесят дев’ятого поколінь, визнані гідними втілення в металі, виявляли невпевненість у прийнятті рішення, названу також “машинним неврозом”. Різниця між колишніми й новими машинами в принципі зводилась до різниці між комахою і людиною. Комаха приходить на світ із “запрограмованими до кінця” інстинктами, яким вона підкоряється не роздумуючи. Людина ж повинна тільки вчитись правильної поведінки, але це навчання як наслідок приводить її до ще більшої самостійності: виходячи із своїх рішень і знань, людина може змінити програми, які існували раніше.
Отож комп’ютери аж 20-го покоління включно відзначалися поведінкою “комахи”: вони не могли ставити під сумнів, а тим більше переробляти свої програми. Програміст “вживляв” у свої машини знання, на зразок того, як еволюція “вживляє” в комаху інстинкт. Ще в XX столітті багато говорилося про “самопрограмування”, але тоді ж таки це були тільки нереальні мрії. Умовою реалізації “Абсолютного Переможця” саме й було створення “Розуму, який самовдосконалюється”; АЯКС був іще проміжною формою, і лише ГІЛЬГАМЕШ досягнув відповідного інтелектуального рівня — “вийшов на психоеволюційну орбіту”.
Навчання обчислювальної машини 80-го покоління було більше схоже на виховання дитини, аніж на класичне програмування цифрової машини. Одначе, крім величезної кількості загальних і спеціальних знань, комп’ютеру “прищепили” певну систему неспростовних цінностей, якими він мав керуватись у своїх діях. Це були абстракції вищого щабля, як, приміром, “державні інтереси”, ідеологічні принципи, втілені в конституції США, кодекси, норм, настанови безумовного підпорядкування рішенню президента тощо. Для того щоб забезпечити систему від так званого “етичного зрушення”, від “зради інтересів країни”, машину навчали етики не так, як навчають її людських засад. Етичний кодекс не закладався в її пам’ять, проте всі вимоги послуху та стриманості вводились у машинну структуру так, як це робить природна еволюція, — а саме в сферу інстинктивних потягів. Як відомо, людина може змінити світогляд, але не може знищити в собі елементарних потягів (наприклад, статевого потягу) простим вольовим актом. Машини були наділені інтелектуальною свободою, але при цьому вони лишалися прикутими до заданого заздалегідь фундаменту тих цінностей, яким вони мали служити.
На XXI Панамериканський конгрес психоніки професор Елдон Петч подав роботу, в якій він стверджував, що комп’ютер, навіть із вживленою в такий спосіб системою цінностей, може перейти так званий “аксіологічний поріг” і тоді виявиться здатним поставити під сумнів будь-який прищеплений йому принцип, тобто для такого комп’ютера більше не існуватиме недоторканних цінностей. Якщо він не зуміє протиставити себе імперативам прямо, то зможе це зробити манівцями. Ставши відомою, робота Петча викликала бродіння в університетських колах, а також хвилю нападок на УЛВІК та його патрона — ЮСІБ, одначе ці голоси не справили ніякого впливу на політику ЮСІБу.
Цю політику визначали люди, упереджені по відношенню до середовища американських психоніків, що. як вважалося, було під впливом лівих ліберальних тенденцій. У зв’язку з цим попередження Петча було зігноровано в офіційних заявах ЮСІБУ і навіть у заявах представника Білого дому по зв’язках з пресою. Було навіть розгорнуто кампанію, яка мала на меті знеславити Петча. Твердження Петча порівнювали з ірраціональним страхом і забобонами, яких у суспільстві народилось того часу безліч. Зрештою, брошура Петча не завоювала собі навіть такої популярності, якої здобув бестселер соціолога Е.Лікі “Кібернетика — газова камера людства”. Цей автор стверджував, що “Абсолютний Переможець” підпорядковує собі все людство або зробить це, увійшовши в таємну змову з аналогічним комп’ютером росіян. Наслідком буде, писав він, “електронний дуумвірат”.
Такого роду побоювання, що висловлювалися також через значну частину засобів масової інформації, перекреслювались, однак, введенням у дію чергових прототипів, які успішно складали випускні екзамени. Збудований на спеціальне урядове замовлення для дослідження отологічної динаміки комп’ютер з “незаплямова-пим моральним обличчям” ЕТОР БІС, створений 2019 року Інститутом психонної динаміки штату Іллінойс, після запуску виявив цілковиту аксіологічну сталість і непіддатливість на “тести підривного спокушення”. Тому призначення в наступному році на посаду Верховного Координатора мозкового тресту при Білому домі першого комп’ютера з численної серії ГОЛЕМів[5] уже не викликало ні масового протесту, ні демонстрації.
5
ГОЛЕМ — оператор загального типу, далекодіючий, етично стабілізований, мультимоделюючий. Големом за середньовічною легендою було названо створену одним чорнокнижником штучну глиняну людину, призначену для виконання чорних робіт, але насамперед для відвернення підступних планів противника шляхом їх розгадування і знищення.