— А що станеться, коли поліція донесе до Кінвари, що ти відновив роман тільки тому, що зрозумів: вона може стати фантастично багатою?
Рафаель повільно й протяжно засичав.
— Ну,— тихо сказав він,— якщо вони переконають Кінвару в цьому, мені кінець, правда ж? Але нині Кінвара впевнена, що її Раффі кохає її більше за всіх на світі, й переконувати її у протилежному доведеться довгенько, бо тоді ціле її життя розлетиться на друзки. Я їй добре втовкмачив: якщо ніхто не знатиме про роман, нам ніхто нічого не зробить. Я її хіба що не змушував це повторювати, трахаючи. І я її попереджав, що нас спробують налаштувати одне проти одного, коли щось запідозрять. Я гарно її навчив! Сказав: плач донесхочу, повторюй, що тобі ніхто нічого ніколи не каже, і клей дурепу.
— Вона вже безглуздо збрехала, щоб тебе захистити, і поліція про це знає,— сказала Робін.
— І що саме вона збрехала?
— Пізно вночі з суботи на неділю вона збрехала про кольє. Хіба вона тобі не казала? Мабуть, вирішила, що ти розсердишся.
— Що саме вона сказала?
— Страйк повідомив їй, що не купився на новий варіант причини, яка спонукала поїхати тебе до Чизвелл-гаузу того ранку, коли помер твій батько...
— Тобто «не купився»? — перебив Рафаель, і Робін побачила, як відчайдушний гонор у ньому змішується з панікою.
— Мені все здалося переконливим,— запевнила вона.— Дуже розумно — розповісти історію, якої з власної волі не розповідатимеш. Люди завжди схильні більше вірити в те, що, як їм здається, вони самі зро...
Рафаель знову підніс револьвер їй до чола, і хай холодне металеве кільце тепер не торкалося її шкіри, Робін відчувала його близькість.
— Про що саме збрехала Кінвара?
— Вона заявила, що ти приїхав розповісти їй, ніби твоя мати вийняла з кольє діаманти і замінила їх на підробки.
Рафаель ніби нажахався.
— З якого дива вона таке бовкнула?
— Гадаю, вона була в шоці, виявивши нас зі Страйком біля будинку, коли ти ховався нагорі. Страйк сказав, що не вірить в історію з кольє, тож вона запанікувала і вигадала нову версію. Біда в тому, що її можна перевірити.
— Тупа дірка,— буркнув Рафаель негучно, але так отруйно, що у Робін аж шия пішла сиротами.— Тупа, тупа дірка... чого вона не трималася за нашу версію? І... ні, зажди...— сказав він з виглядом людини, яка нарешті поєднала факти і зраділа тому, й на острах і полегшення Робін прибрав револьвер, який майже торкався її лоба, і тихо засміявся.— Ось чому вона сховала кольє в неділю вдень. Набрехала мені, мовляв, не хоче, щоб Іззі й Фіззі нишком його викрали... ну, вона тупа, але не безнадійна. Якщо ніхто не перевірить діамантів, ми чисті... А щоб знайти його, треба буде розвалити цілу стайню. Гаразд,— додав він наче до себе,— гаразд, це все ніби ще можна виправити. Це все, Венеціє? Більше в тебе нічого немає?
— Є,— відповіла Робін.— Є Флік Пурдью.
— Не знаю, хто це.
— Знаєш. Ти її підчепив кілька місяців тому і згодував їй інформацію про шибениці, знаючи, що Флік розповість Джиммі.
— Який я заклопотаний хлопчик,— легковажно озвався Рафаель.— І що? Флік не визнає, що злягалася з сином міністра-торі, надто тому, що про це може дізнатися Джиммі. Вона закохана в нього точно так само, як Кінвара — в мене.
— Так, вона цього не визнавала, але, мабуть, хтось побачив, як ти виходиш з її квартири вранці. Вона вирішила прикинутися, що ти — офіціант-індієць.
Робін відзначила гримасу подиву й незадоволення. Рафаелеве самолюбство постраждало на саму думку про те, що його можна так описати.
— Гаразд,— сказав він за хвильку,— гаразд, подивимось... а що коли Флік трахалася з офіціантом, але злісно бреше, що це я, через погляди свого бойфренда, войовника проти вищих класів, і його образу на мою сім’ю?
— Ти украв кредитну картку її сусідки з сумки на кухні.
З того, як напружилася його лінія вуст, Робін зрозуміла, що Рафаель цього не чекав. Понад сумнів, він гадав, що, з огляду на стиль життя Флік, підозра впаде на будь-кого, хто бував у її квартирі, й найперше — на Джиммі.
— Докази? — знову спитав Рафаель.
— Флік може назвати дату, коли ти був у неї, і якщо Лора підтвердить, що картку вкрали саме тоді...
— Але ж немає навіть доказів, що я там узагалі був...
— А звідки Флік дізналася про шибениці? Ми знаємо, що це вона сказала Джиммі, а не він їй.
— Ну, це не міг бути я, правда? Я єдиний з усієї родини нічого не знав.
— Ти знав усе. Кінвара почула всю правду від твого батька й переповіла тобі.