— Варто визнати, — сумно вимовила вона, — що відсутність Ральфа дуже дивна… справді дуже дивна. Не з’явитися такої години. Схоже, наче за тим щось криється. Я все думаю, люба Флоро: дуже пощастило, що про ваші заручини не було офіційно оголошено.
— Мамо! — розгнівано скрикнула Флора.
— Провидіння, — правила своє місіс Екройд, — я свято вірю у Провидіння — «Що провидіння справу довершає»[12], як у чудових рядках Шекспіра.
— Ви ж не вважаєте, що саме Всевишній завинив у тому, що в когось товсті литки, місіс Екройд? — запитав Джеффрі Реймонд, заливаючись безтурботним сміхом.
Він, вочевидь, прагнув розрядити ситуацію, проте місіс Екройд, кинувши на нього докірливий погляд, видобула хустинку.
— Флора вбереглася від поганої слави та неприємностей. Жодної хвилини я не думала про те, що любий Ральф причетний до смерті бідолашного Роджера. Я так не думаю. Проте в мене довірливе серце (завжди таким було, з дитинства), і я боюся вірити у погане в людях. Але згадаймо, що хлопчиком Ральф пережив кілька повітряних атак. Їхній вплив інколи набуває вияву через тривалий час. І люди не можуть відповідати за свої дії. Вони втрачають контроль, знаєте, і не можуть із цим упоратись.
— Мамо, — знову скрикнула Флора, — ти ж не вважаєш, що це зробив Ральф?
— Ну ж бо, місіс Екройд, — підштовхував Блант.
— Я не знаю, що думати, — слізливо проговорила місіс Екройд. — Це так засмучує. Цікаво, що буде з маєтком, якщо Ральфа визнають винним?
Реймонд розлючено гримнув стільцем, відсуваючи той від стола. Майор Блант сидів, тихо й вдумливо її розглядаючи.
— Це як контузія, розумієте, — торочила місіс Екройд, — і наважуся зазначити, що Роджер не давав йому багато грошей… із найкращих міркувань, звісно. Я бачу, що всі ви проти мене, але мушу визнати дуже дивним, що Ральф досі переховується, і рада, що про заручини Флори не було офіційно оголошено.
— Завтра буде, — відрізала Флора.
— Флоро! — залементувала приголомшена матір.
Флора звернулася до секретаря.
— Надішліть повідомлення «Морнінґ Пост». І «Таймс», будь ласка, містере Реймонд.
— Як вам буде завгодно, міс Екройд, — похмуро відповів він.
Вона імпульсивно повернулася до Бланта.
— Зрозумійте мене, — звернулася вона до нього. — Як мені вчинити? За таких обставин я мушу підтримувати Ральфа. Невже не розумієте, що я повинна це зробити?
На її запитальний погляд він, після тривалої паузи, кивнув.
Місіс Екройд вибухнула гучними протестами — Флора залишилася незворушною. Тоді озвався Реймонд.
— Я поважаю вашу мотивацію, міс Екройд. Та чи не гадаєте ви, що дієте надто поквапливо? Зачекайте день чи два.
— Завтра, — відкарбувала Флора. — Мамо, немає сенсу наполягати. Хай якою я б не була, одначе друзів не зраджуватиму.
— Мсьє Пуаро, — слізно заблагала місіс Екройд. — Чому ви нічого не скажете?
— Бо нічого сказати, — втрутився Блант. — Вона чинить правильно. Я підтримуватиму її і в радості, і в горі.
Флора простягнула до нього руку.
— Дякую, майоре Блант, — мовила.
— Мадемуазель, — почав Пуаро, — дозвольте мені, старому чоловікові, привітати вас із такою сміливістю та вірністю. І зрозумійте мене правильно, коли я вас попрошу, дуже щиро попрошу, перенести оголошення щонайменше на два дні.
Флора завагалася.
— Я прошу про це з огляду на інтереси Ральфа Пейтона й ваші також, мадемуазель. Ви насупилися. Не розумієте, про що я. Pas de blagues[13]. Покладіться на мене та не вимагайте пояснень зараз.
Флора помовчала кілька хвилин перед тим, як відповісти.
— Мені це не подобається, — зрештою зізналася вона, — та я виконаю ваше прохання.
Вона знову сіла за стіл.
— А зараз, мадам і мсьє, — швидко заговорив Пуаро, — я продовжу те, із чого починав розмову. Усвідомте, що я докопаюся до правди. Правда, хай якою б вона не була огидною, завжди бажана та прекрасна для того, хто її шукає. Я вже немолодий, мої сили не такі, як раніше.
Тут він, вочевидь, сподівався на заперечення.
— Радше за все, це останнє моє розслідування. Та Еркюль Пуаро не завершить програшем. Messieurs et mesdames, кажу вам, я про все довідаюся. І довідаюся, незважаючи на вас усіх.
Він провокативно кинув ті останні слова нам просто в обличчя. Ми всі аж відсахнулися. Окрім Джеффрі Реймонда із його незмінно гарним гумором і цілковитою незворушністю.
— Що ви маєте на увазі під «незважаючи на нас усіх»? — запитав він, трохи піднявши брови.