Греки закрили Судську гавань, а місто заперли. Вийшов Олег на берег і почав воювати, багато убив біля міста греків, зруйнував багато палаців і попалив церкви. А яких брав у полон, одних убивав, інших піддавав катуванням, інших розстрілював, а інших кидав у море, і іншого багато зла учинила Русь грекам, — все що воїни (на війні) роблять.
І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса і поставити на колеса кораблі. Коли вітер став попутним, надулися паруси, і (кораблі) з поля пішли до міста. Побачили греки, перелякалися і сказали, пославши до Олега: «Не губи міста, погодимося на данину, яку хочеш».
І уставив Олег воїнів. І греки винесли йому їжу і вино, але він не прийняв їх, бо вони були з отрутою. Злякалися греки і сказали: «Це не Олег, а святий Дмитрій, посланий на нас Богом». І встановив Олег давати данину на 2000 кораблів, по 12 гривень на чоловіка, а в кораблі було по 40 мужів. Греки погодилися на це. і почали греки просити миру, щоб не розоряв він грецької землі. Олег же, трохи відступивши від міста, почав установлювати мир з царями грецькими — Львом і Олександром, послав до них у місто Карла, Фарлафа, Вельмуда, Рулава і Стемида сказати: «Погоджуйтеся на данину мені». І встановив Олег дати воїнам на 2000 кораблів по 12 гривень на ключ, а потім давати данину на руські міста: насамперед на Київ, а також на Чернігів, Переяславль, Полоцьк, Ростов, Любеч і на інші міста; по тих містах сиділи великі князі, що під владою Олега.
«Нехай Русь, приходячи, бере «слюбне», скільки хоче; а якщо прийдуть гості, то беруть і місячину на шість місяців, хліб і вино, і м’ясо, і рибу, і овочі, і пускають їх у лазні, скільки хочуть; коли ж вони підуть додому в Русь, то хай беруть у царя нашого на дорогу їжу, і якорі, і канати, і паруси, і все, що їм треба». І погодилися Греки, і сказали царі і все боярство: «Якщо прийде Русь без купівлі, хай не бере місячини; хай заборонить князь (руський) словом своїм, щоб Русь, яка приходить сюди, не творила зла в селах і країні нашій; коли ж приходить Русь, то зупиняється біля святого Мами і хай пошле царство наше, і хай перепишуть імена і тоді візьмуть місячне своє» перше (для людей, що прийшли) з міста Києва і ще з Чернігова і з Переяславля і всіх інших міст, і нехай входять у місто (Царгород) через одні ворота з царевим мужем, без зброї, 50 мужів, і хай купують, як їм потрібно, не платячи ні за що мита».
Царі ж Лев і Олександр уклали мир з Олегом, зобов’язавшись давати данину, і, давши клятву, самі (царі) цілували хрест, а Олега водили до клятви, і мужі його (Олега) клялися по руському закону своєю зброєю і своїм богом Перуном і тваринячим богом Волосом, і підтвердили мир. І сказав Олег: «Пошийте шовкові паруси для Русі, а для слов’ян полотняні». І було так зроблено. І повісив Олег свій щит на воротах на знак перемоги, і пішов геть від Царгорода. І підняла Русь шовкові паруси, а слов’яни полотняні, і роздер їх вітер, і сказали слов’яни: «Візьмемо за свої полотнини, не дамо слов’янам шовкові паруси». І прийшов Олег у Київ, принісши з собою золото, шовкові тканини, солодощі і вина, і всяке узороччя. І прозвали Олега віщим.
Повість минулих літ (Іпатіївський літопис), К. 1989 с. 16–19
1.
Цісар, Його Милість Турецький дає свободу Козацькому війську і його землі плавати по Чорному морю до всіх портів, міст і островів: також по морі Білім (Середземнім) до всіх своїх держав і їх портів, а також до чужих панів і держав християнських, також по всіх ріках і містах, з якими вони захотіли б торгувати, продавати, купувати і міняти, після своєї волі задержуватися у порті або від’їжджати, коли захочуть, без ніякого задержання, спротиву і затруднень.
2.
З метою допомоги для нових торгів Війська Запорозького і його землі, Цісар Його Милість Турецький звільняє їх купців від усяких мит і податків, а також їх товари, які б вони або до його держав привозили, або з його держав вивозили, і то до ста років (якщо не можна було б до ста, то хоч до п’ятдесят, але принаймні до тридцяти); цього усі уряди будуть дотримуватися: а по закінченні — дай Боже — ста років не будуть обтяжені більшими податками, чим самі турки.
3.
Цісар Його Милість дозволяє війську Козацькому будувати складові доми по містах і портах Цісаря Його Милості Турецького як на Чорнім, так і Білім (Середземнім) морю, там вести торгівлю, і жити із всією свободою без жодних податків до згаданих ста років.