«Посольств від заграничних (гетьман) не має приймати, і якби такі трапились — має їх відсилати до короля й.м.
«Також ні війська стороннього вводити не буде, ні порозуміння з заграничними державними мати не буде; хіба сповіщаючи про це короля його милість.
«6) Всяким приватним особам з обох сторін — в тім і духовним римського обряду відкривається безпечний поворот до біскупств, пробоств, каноній, плебаній і до належних до них маєтностей в воєводствах Київськім, Браславськім, Чернігівськім, Подільськім, також у в.кн. Лит., на Білій Русі і в Сі вершині. Також всім монахам до костелів, кляшторів, маєтностей і фундацій. Теж і світським особам обох сторін до їх маєтків дідичних, староств, держав, володінь власних, доживотних, заставних і за всякими іншими контрактами до них належних, в тих же вищеназваних воєводствах і в в.кн. Лит., на Білій Русі і на Сівершині.
«Але час повороту визначить король й.м., порозумівшись з гетьманом зап., і спосіб реіндукції (повороту у володіння) має заховуватися такий, що ніхто не має повертатися до свого володіння інакше як за універсалом й.корол.м. і вельм. гетьмана запорізького. В цім має бути порозуміння обох сторін.
«Для судження всяких справ як кримінальних так і поточних має бути в тих трьох воєводствах свій окремий трибунал — з таким порядком, який вони самі собі уложать. Але крім того мають бути окремі судові староства в Овручу і Житомирі.
«7) А для кращої певності — тому що гетьман з військом Зап., і ці воєводства, що були відірвалися, відкидають всяку протекцію інших народів і добровільно — як вільні до вільних, рівні до рівні і шановні до шановних повертають, — тому, для певнішого дотримання нинішнього акту король і Річпосполита дозволяють народові Руському (мати) осібних канцлерів, маршалків і підскарбіїв з правами сенаторів, і інші уряди народу Руського.
«Вони (канцлери) мають виконати присягу за ротою урядників коронних, з додатком такого пункту, що до нічого противного нинішньому актові вони своєї печаті не приб’ють, навпаки — пильнуватимуть, щоб нічого не робилося против цього акту в конституціях і декретах соймових, рескріптах задворних, привілеях і універсалах.
«До уряду і канцелярій цих канцлерів будуть належати всі духовні надання митрополії, епіскопії, ігуменства і бенефіції, що належать до надавання королівського в воєводстві Руськім, Київськім, Волинськім, Подільскім, Браславськім і Чернігівськім, а в воєводстві Київськім, Браславськім і Чернігівськім — всі надання духовні і світські. Також суд в королівських містах і всякі декрети — задворні й судові — тільки в названих трьох воєводствах.
«А що против цього акту вийшло б з канцелярії коронної або в.кн. Лит., то буде неважне, і той що добув такий привілей не тільки його тратить, але підпадає ще карі в 10 тис. кіп литовських, а судити його за це в королівськім суді за спеціальним реєстром.
«Аби з суперечок за підданих обвинувачених в своєвольстві не виходило нових замішань, — касуються всякі процеси про видачу підданих, про наїзди, забране майно, шкоди починені під час внутрішньої війни, — земські, гродські, трибунальські, також і декрети трибунальські винесені в тих справах особливо щодо воєводства Київського, Волинського, Браславського й Чернігівського.
«При складанню договору з царем московським, коли б до того прийшло, роль й.м. і стани коронні і в.кн. Лит. мають вимагати ненарушеної репутації (реабілітації) вельм. гетьмана і нинішнього договору.
«Пп. комісари і в.гетьман князівства Руського фактично ствердили нинішню комісію своєю присягою — як тс свідчать їх підписи на ротах присяги. Понад то буде ця комісія конфірмована — від сенату присягою превел.кс. арцибіскупа гнезненського, біскупа виленського, всіх чотирьох гетьманів і канцлерів обох народів, а від кола рицарського — присягою маршалка посольської палати, на соймі що має бути зкликаний якнайскоріше, — в присутності послів, які будуть прислані від в. гетьмана і війська Зап.
«А що до присяги короля й.м., то з своєї доброти панської він її на покірне прохання війська Зап. зводить учинити — це пп. комісари асекурують.
«Полковники ж, сотники і вся старшина війська Зап. виконають свої присяги після сойму, на котрім будуть виконані нинішні постанови, — в присутності комісарів, які на те будуть депутовані від сойму.
«А щоб ця конституція мала вічну вагу і повагу вона в усім своїм змісті від початку до кінця була включена в конституцію (постанови соймові), ухвалена соймом, рахована за вічний і незмінний закон і так дотримувана».