Політика і час. — 1993. — № 7. — c. 84
Вийшов у світ перший номер нового часопису "Кримські студії". Він знайомить читачів в Україні і за її межами з життям, проблемами, сподіваннями кримськотатарського народу, народу складної, трагічної долі, народу, який в незалежній Україні здобуває своє відродження на землі своїх предків. Повною мірою зрозуміти почуття, душевний стан кримських татар може тільки той, хто відчув на собі, що таке насильство, наруга, приниження людської гідності.
В історичній долі українців і кримських татар є багато спільного. Обидва народи впродовж століть зазнавали поневірянь і страждань під російською короною. За радянської влади у 30-ті — 40-ві роки у обидвох народів було знищено інтелігенцію та національні святині, кращих їхніх представників звинувачено у так званому «націоналізмі» тощо.
І українці, і кримські татари пам’ятають історію, пам’ятають всі грані стосунків двох народів. Протягом багатьох віків кримські татари були тісно пов’язані з Україною. Але в радянській історії ці зв’язки замовчувалися, фальсифікувалися. Всі світлі сторінки цих зв’язків старанно закреслювалися, а залишилося все найгірше, найчорніше: набіги, розорення, грабунки, невільники й невільниці...
Але з історії не викреслити тих фактів, що під час визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького у багатьох битвах з військами панської Польщі пліч-о-пліч з козаками Богдана билися кримські татари. Сам Богдан Хмельницький молодість провів у Криму, чудово володів кримськотатарською мовою, був побратимом сина хана. В Лондонській бібліотеці зберігається фоліант листування Богдана Хмельницького з кримським ханом, яке велося кримськотатарською мовою. Можливо, колись ці визначні історичні документи повернуться в Україну, стануть набутком наших народів.
В трагічній долі кримських татар немає провини незалежної України, українського народу. Наругу над ними чинив комуністичний режим колишнього СРСР. Облудність так званої ленінської національної політики повною мірою проявилася у травні 1944 року, коли протягом трьох днів відбулося тотальне виселення кримських татар із своєї історичної батьківщини, виселення, як записано в тодішніх партійних документах, «навіки, без права повернення до колишніх місць проживання».
Для виправдання цього злочину на весь кримськотатарський народ було начеплено ярлик зрадників, посібників фашистських загарбників. Образили, принизили народ, сини й дочки якого хоробро билися з гітлерівцями. Немало з них за ратні подвиги були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
Може було б добре, якби нинішні комуністи, послідовники КПРС, набралися мужності і хоч вибачилися перед кримськими татарами за завдану їм компартією образу й наругу.
За роки депортації кримських татар в Криму було знищено все, що пов’язувалося з цим народом — сплюндровано цвинтарі, зруйновано мечеті та медресе, перейменовано міста й села.
Лише зі здобуттям Україною незалежності почалася нова сторінка в історії кримських татар. Українська держава прагнула і прагне зробити все, щоб якось компенсувати моральний біль, завданий кримським татарам комуністичним режимом. Кримські татари повертаються на землю своїх предків назавжди. Їм жити і творити в Українській державі як її повноправним громадянам. Можна впевнено сказати, що кримські татари конституціювали себе в рамках України.
На початку нашої незалежності ми вірили, що зможемо швидко подолати труднощі. Тоді ми були ентузіастами і навіть трішечки мрійниками. Нам хотілося все зробити для того, щоб кримські татари якнайшвидше повернулися на свою батьківщину, облаштувалися в ній. Але реальність виявилася значно складнішою. Існують і навіть ускладнюються проблеми у вирішенні найбільш актуальних для людей питань соціально-економічного і культурно-освітнього розвитку. Треба зробити багато — забезпечити людей житлом, дати роботу, зарплату, пенсії. Україна нині в дуже складному економічному становищі і вирішення багатьох проблем кримськотатарського народу об’єктивно залежить від реальних можливостей держави.
Є низка інших важливих для кримських татар питань, розв’язання яких не потребує фінансових витрат, а лише доброї волі, порозуміння. Важливий крок, зокрема, зроблено у відновленні українського громадянства кримських татар. Після переговорів Президентів України та Узбекистану підписано протокольну угоду про спрощення виходу кримських татар із громадянства Узбекистану.