СПРАВЖНЄ ОБЛИЧЧЯ «ПРОГРЕСИВНОГО» СОЦІАЛІЗМУ КОРИЧНЕВЕ
«За намі Россія!»
Л.Кайоткіна,
лідер Донецького обкому ПСПУ.
«Украіна — ето даже нє государство»
Інакше як цинічним і брутальним викликом українській спільноті не можна вважати своєрідне «відзначення» 145 річчя з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка газетою «Русская правда». Цей рупор так званої «Народної опозиції» Н. Вітренко вирішив «просвітлити» читачів і подати «неспотворений образ» «украинского виршеплета» і «батька мазепинского движения» — Тараса Шевченка.
В 11-му числі це видання помістило писанину якогось Іоанна Чернавіна під назвою «Тарас Шевченко та його релігійно-політичні ідеали».
Гидко переказувати зміст цього пасквіля, нижче гідності полемізувати з негідниками. Немає питань і до авторів чи видавців такої «продукції», є конкретні питання до Прокуратури, СБУ, МВС… Лише щоби читачі мали уявлення про що йдеться, наведу уривок з тексту мовою оригіналу: «…Имя его стало штандартом изменников. Оно треплется на древке разбойничьего знамени. Бандиты, с погромом идущие на Отечество, Иуда, продающий своего Христа австрийским легионам и римскому престолу, Каин, оттачивающий нож на брата, — они укрываются за именем Шевченко, как за бруствером. Они вырезали на своих щитах его стихотворные призывы и проклятия. Они вот уже не одно десятилетие, с его идейной помощью, подкапывают корни огромного Российского дуба… Мы останавливаемся с изумлением перед фигурой человека, обагрившего свою мысль братской кровью родного народа, опорочившего свою душу бессмысленным угождением вкусам неверующих и прелюбодеев. Шевченко — не наш…»
Єдине, з чим не можна не погодитись, то це з тим, що Шевченко дійсно НЕ ВАШ. Не ваш, товариші Вітренко, Марченко, Баулін, Симоненко, Шестаков, Кауров, не ваших щедрих спонсорів та опікунів, хто з піною на вустах намагається очорнити все світле в нашій історії, наввипередки намагаючись якнайбільше прислужитись «московському князю».
До речі, господар-ляльковод навіть не ховається за лаштунки: в цьому ж виданні опубліковано коментар директора так званого Інституту країн СНД, депутата російської держдуми Костянтина Затуліна щодо українських виборів, в якому той відверто стверджує про підтримку Москвою на виборах до Верховної Ради України партій і блоків, які виступають за надання російській мові статусу державної, а зокрема блоку Наталії Вітренко, Партії Регіонів, КПУ. Відповідно не варто й дивуватися, звідки «пролетарсько-православний» блок дістав грубі гроші на далеко не дешеву передвиборчу кампанію. «П’ята колона» щедро фінансувалася і, судячи з розмахів антиукраїнської істерії, розгорнутої в південних та східних регіонах України, фінансується й досі.
Перегортаючи сторінки пропагандистських листків «Народної опозиції», привертає увагу риторика, яка їх заповнює. Прогресивних соціалістів мало переймає соціалізм. Де хоча би натяк на турботу про соціальний захист знедолених в так званих «чотирьох вимогах» Вітренко: єдиний економічний простір, недопущення вступу України в НАТО, державний статус російської мови, підтримка московського православ’я? Головним гаслом стає відверта українофобія, люта ненависть до всього українського. Вони взагалі вважають, що такої нації не було, немає і бути не повинно, а українська державність, це помилка історії, яка буде виправлена. За це й змагаються.
І смішно, і гидко переглядати світлини лідерки цієї «соціалістичної» зграї, коли вона цілує ікону чи присягає на хресті. (Цікаво, чи цілувала вже вона «святий лик» Миколи ІІ «Кривавого», «звєрскі замученого безбожнікамі», чи це ще попереду?) Фарс і фальш. Щира вона, коли топче український прапор, паплюжить нашу державу та її керівництво, оббріхує борців за волю нації, закликає до розколу України. Думаючи, що для неї це мине безкарно, як минало до цього.
Утім… Напевно це таки соціалізм… Тільки не «прогресивний». Націонал-соціалізм. Російський. З усіма витікаючими звідси наслідками.
З ХВОРОЇ ГОЛОВИ НА ЗДОРОВУ
Таке враження складається після ознайомлення з текстом звернення ПСПУ до Верховної ради під промовистим заголовком «Про недопущення реабілітації в Україні гітлерівських нацистських організацій та їх посібників». Від назви тексту аж мурашки по шкірі. Невже в Україні хтось заїкнувся про реабілітацію німецької націонал-соціалістичної робітничої партії чи її бойових загонів, на кшталт СА чи СС, а може хтось подав у ВР законопроект про визнання РОА на чолі з сталінським улюбленцем генералом ЧА Власовим? А можливо, йдеться про тих, хто підписував пакт Молотова і Ріббентропа, хто спільно з «партайгеноссе» ділив Європу і розпалював Другу світову війну, спільними парадами дефілював з гітлерівцями у Бресті в 1939р., хто підгодовував нацистську Німеччину аж до червня 1941?
Виявляється, ні. «Полум’яна Наташа» затягнула стару шарманку. Вона протестує проти визнання тих, хто захищав український народ і боровся на своїй землі проти всіх окупантів за Самостійну Україну. Вона боїться визнання ОУН-УПА.
Не варто переказувати зміст «звернення», яке рясніє комуністичними штампами, відвертою брехнею і цинічними наклепами, безпідставними звинуваченнями та банальними підтасовками, на зразок притягування за вуха до питання визнання ОУН-УПА матеріалів Всесвітньої конференції по боротьбі з расизмом, расовою дискримінацію, ксенофобією з 2001 року. Матеріали цієї конференції, а зокрема її 84 пункт, безпосередньо стосується не визвольно-державотворчої ідеології та патріотичної діяльності українських націоналістів, а швидше антинародної ідеології та злочинної діяльності чорносотенних імпершовіністичних організацій, на зразок «євразійців», членом ради яких є й сама Наталія Вітренко та її «вождя» Алєксандра Дугіна з його апологетикою «імперської місії Москви», «континентальної Євразії», «тамплієрів пролетаріату» та «консервативної революції». Втім, після останніх подій в РФ, пов’язаних з депортацією та переслідуванням грузинів та представників інших нацменшин саме за «расовою, національною та релігійною ознаками» і сам Уряд РФ та В.В.Путін мав би підпадати під відповідні санкції.
Зовсім втративши не те що рештки совісті, а навіть здорового глузду, автори звернення «нічтоже сумяжися» заявляють, що від рук українських націоналістів загинуло 1,5 мільйонів євреїв, 1 млн. українців, до півмільйона поляків. (Цікаво, а що тоді німці на Україні робили, адже виходячи з таких масштабних цифр та обмеженого терену і часу дії УПА, там навіть жаб не мало би лишитися). Навіть дивно, чому не згадано про те, що нібито «члени ОУН на сніданок споживали виключно кров російських немовлят», а після півночі перетворювались у вампірів і літали на німецьких мітлах?
Лише один витяг з тексту заслуговує на пильну увагу і спонукає не просто задуматись, але й безпосередньо діяти. Це уривок з матеріалів «Нюрнберзького процесу» (т.7. стор. 312–313). в якому йдеться про визнання злочинами проти людства «вбивства, знищення, поневолення, виселення та інші жорстокості, здійснені по відношенню до цивільного населення до чи під час війни, або переслідування з політичних, расових чи релігійних мотивів з метою здійснення чи в зв’язку з любим злочином, підлягаючим юрисдикції Трибуналу, незалежно від того, чи являлись ці дії порушенням внутрішнього права країни, де вони були здійснені, чи ні».