Голодомор, Биківня, Катинь, УГКЦ, УАПЦ, Дем'янів Лаз, Вінниця, Чортків, Умань, Луцьк, НКВД, КПСС, Сибір, Соловки, Сандормох, ГУЛаг…
«І буде суд, і буде кара!»
НАШІ «АНТИ» ФАШІ
«Существование Украины в нынешних границах и с нынешним статусом «суверенного государства» тождественно нанесению чудовищного удара по геополитической безопасности России, равнозначно вторжению на ее территорию.
Дальнейшее существование Украины недопустимо.»
Хто найголосніше кричить «Тримай злодія!» знає навіть дитина. Звичайно це робить сам злодій, намагаючись відволікти від себе увагу. В достовірності і актуальності цієї прикмети вкотре переконалися після скандальної московської прес-конференції «антифашистів» Дугіна, Заріфулліна і Вітренко, які задекларували «створення євразійського антифашистського фронту», покликаного «протистояти загрозі фашизації України».
Поексплуатувавши «бренди» соціалізму, православного фундаменталізму, панслов'янізму, та інших «ізмів», лідери ПСПУ жваво осідлали «антифашистського» коника, спорядженого в Москві, і спрямували свій «праведний гнів» на Президента України та керівника СБУ Валентина Наливайченка.
«СБУ поширює завідомо брехливу і наклепницьку інформацію про антифашистські політичні партії та організації», — стверджують очільники ПСПУ, у своєму цинічному зверненні до Президента вимагаючи серед іншого «відмінити незаконну заборону діяльності на території України антифашистських організацій, в тому числі ЄСМ, «Прорив», «Донецька республіка», «припинити переслідування членів антифашистських організацій», скасувати заборону на в'їзд до України Дугіна і Заріфулліна, таких «білих і пухнастих». Насправді ж з цього «білого пуху» вже давно пробиваються коричневі ріжки звичайного фашизму. Щоб не бути голослівним, наведу кілька цитат з програмового твору «відомого політолога і філософа» (за словами його апологета і захисника Наталії Вітренко), лідера міжнародного євразійського руху (до керівництва якого входить і «наша Наташа») Олександра Дугіна «Консервативна Революція».
«Поразка країн Осі в Світовій війні була не стільки поразкою тих чи інших держав, тих чи інших народів. Удар був нанесений в першу чергу по ідеології, по певній системі цінностей і інтелектуальних принципів, котрі були осуджені переможцями як «злочинні«…Все, навіть віддалено нагадуюче Третій Шлях і Консервативну Революцію, було випалене гартованим залізом під приводом тотальної і універсальної «денацифікації», проведеної на планетарному рівні. Нюрнберзький процес — це перше і унікальне судилище в історії…» (Александр Дугин «Консервативная Революция» Москва, «Арктогея», 1994, стор.25–26). Так і хочеться запитати в Наталії Михайлівни, все ж «трибунал», чи таки «судилище»?
Ну а як «євразійські антифашисти» оцінюють такий пассаж свого лідера, за власним визначенням, «духовного і етнічного нащадка євразійського імперіобудівника Чінгісхана»?«…В рамках націонал-соціалістичного режиму існував деякий інтелектуальний оазис, в якому концепції Консервативної Революції продовжували розвиватися і досліджуватися без ніяких змін і викривлень… Ми маємо на увазі організацію Ваффен — СС… СС відновлювало певні сторони середньовічного духовного лицарського Ордену, з типовими ідеалами переборення плоті, нестяжательства, дисципліни, медитативної практики» (там само, стор.25). Ось виявляється хто є ідеалом для наших «антифашистів», останніх «тамплієрів пролетаріату»!
Ідеолог «континентальної Євразійської імперії від Владивостока до Дубліна» (здається Гітлер в цих межах намагався побудувати ІІІ Рейх) Олександр Дугін бачить «в європейському націонал-революційному русі три аспекти — італійський фашизм і його етатизм, державність, відповідає тілу, німецький націонал-соціалізм з його апелюванням до нації — душі, а румунський гвардизм з його містичним православ'ям — духу» (там само, стор. 18).
Якщо і це для когось є ще непереконливим, то наступні одкровення Дугіна ні в кого не можуть викликати анінайменших сумнівів: «…націонал-соціалістична і фашистська революції, котрі також являлись центральними феноменами революційної реальності ХХ століття, теж мали яскраво виражений «робочий», «пролетарський» характер, що знайшло своє відображення навіть в назві NSDAP, Націонал-соціалістична Робітнича (курсив наш — О.Д.) Партія Німеччини. Комунізм і фашизм були останнім історичним словом Революції, її синтетичним, найбільш глобальним втіленням, її апофеозом» (там само, стор.340).
Подібних цитат у новітніх «антифашистів» можна назбирати не на одну статтю, погортавши сторінки журналу Дугіна «Елементи», його праці «Основи геополітики» та інших творінь, але чи потрібно це? І так все зрозуміло.
«Що ж, Росія завжди буде Росією. Запах сірки в колах тамтешніх інтелектуалів є постійним і не вивітрюється», — підводить риску під сатанинськими «шедеврами» Дугіна український філософ Андрій Поцілуйко. Важко не погодитися.
Проте покровитель ПСПУ Дугін є «спеціалістом» не лише в історії, він запросто видає «на гора» чергові проекти «нового євразійського світопорядку» і рецепти його встановлення. 10 серпня в ефірі московської радіостанції «Ехо Москви» він заявив наступне: «Ми, користуючись цим приводом, територіальної цілісності, зміцнювали свої інтереси, користуючись приводом сепаратистського небажання осетинів та абхазів жити на території Грузії і жити з нами, на нашій території в рамках єдиної держави, ми підтримуємо їх. Висновок абсолютно простий: свій і не свої, а все інше неважливо. І так само нам належить діяти в Україні».
«Ми будемо змушені проігнорувати територіальну цілісність України», — попереджає Дугін, а на запитання ведучого, де ж є межа російських інтересів, з безпосередньою прямотою і відвертістю відповідає, - «там, де зупинять».
Без облудного камуфляжу і лицедійських масок Дугін чітко визнав, що «слов'янська єдність», «інтернаціональний обов’язок», «захист співвітчизників», «православна спільнота», «визволення трудящих» і всі інші подібні нісенітниці Москва тільки використовує для агресивного поширення власних впливів, і що апетити «московського ведмедя» не можуть обмежити ніякі приписи, закони, моральні чи юридичні норми, а лише сила і ще раз сила: «доки не зупинять».
Чергові «одкровення» цього одіозного діяча нещодавно розмістив Інтернет ресурс ПСПУ. Пропонуючи нашим читачам окремі «перли» «посильних роздумів» Олександра Гелійовича, усвідомлюємо, що навіть сліпому стає зовсім зрозуміло, чому Вітренко так агресивно захищає свого «старшого брата», проте утримуємося від коментарів. Що тут коментувати…
«Якщо ми навчимося грати в симетричну політику — тоді нам просто ціни не буде. Росія просто легко забере все те, що, так би мовити, агенти впливу, її вороги, за це останнє десятиріччя відібрали. Україну вже точно слід прибрати до рук: не вся, але більша її частина належить нам. Точніше, тим росіянам, малоросам, котрі там живуть, а вже ніяк не американцям: ці — зовсім зайві. …Я вважаю, що слід зробити російську мову другою, а краще — першою на Україні».
Прикметно, що у роздумах, кому ж належить Україна, про власне українців Дугін якось не згадав. Не помітив таких…
Висвітлив автор і механізми, за допомогою яких найпростіше буде здійснити процес «прибирання до рук» нашої Батьківщини. Схема проста, як табуретка.
«Лише нам не слід випускати з рук ініціативу: зараз нам необхідно різко підтримати Наталію Михайлівну Вітренко. Нашу східну євразійську пасіонарію.
Мені здається, ми повинні, навпаки, модернізувати Партію регіонів, прибрати цей мішок з грошима в обличчі Януковича і рухати якихось більш адекватних людей. А якщо вони ще опиратимуться — я думаю, заблокувати Партію регіонів: просто зруйнувати її. Вона, взагалі, працювала на наші інтереси, але дуже неадекватно і дуже погано. Необхідно швидко створити нову політичну коаліцію, при тому, я вважаю, що явний її лідер — Вітренко, яку штучно витіснили з парламенту і штучно стримують. Нам слід допомагати Наталі Михайлівні за повною програмою».