С к аз ані є о є д но м р и це р і славно м, которий надіявся на силу свою і пробаловав щастя свойого воєвати із каждом, а на о статок із смертію.— Подається за текстом рукописного Хітарського збірника 1744 р. у публікації: Гнатюк В. Легенди
з Хітарського збірника (1-ї половини XVIII в.) — «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», 1897, т. 16, е. 14—18.
С к аз а ні є о є д но м цесарі І о в і а ні, котрий бив п од ніс пиху противко богу, которого бог карав.— Подається за текстом рукописного Хітарського збірника 1744 р. у публікації: Гнатюк В. Легенди з Хітарського збірника (1-ї половини XVIII в.).— «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», 1897, т. 16, с. 20—27.
Гісторії, списані в к р о т ц е для ліпшої п ам’ яті, о П о н ці а ні, ц ес ару римсько м, яко сина свойого Діоклеці-ана дав бив в науку седьмом мудрцєм, і яко син смерті мало не зажив од отця през мачоху, а вибавлен бив през у ч не в своїх од того чудними припо віст ями таким способом.— Подається за текстом рукописного збірника «Біблія малая...» 1660 р. Державна бібліотека СРСР ім. В. І. Леніна, відділ рукописів, ф. 310, збірка Ундольського, № 527, за публікацією: Гудзій М. К. «Історія семи мудреців» в українській обробці.— «Радянське літературознавство», 1959, № 4, с. 117—123.
Історичнії вірші [про Зігізмунду і Звіздарда].— Подається за текстом у публікації: Науменко В. Новелла Боккаччио в южнорус-ском стихотворном пересказе XVII—XVIII ст.— «Киевская старина», 1885, кн. 6, с. 273—306. Це переказ віршованого польськомовного переспіву новели про Танкреда, Гвіскарда і Гісмонду із «Декамерона» Дж. Боккаччо (1-а новела 4-го дня), здійсненого польським письменником Ієронімом (Ярошем) Морштином (бл. 1580 — бл. 1645) з латиномовної версії Леонарда Бруні з Ареццо Аретіна.
1 Меандр (Мендерес) —річка у Греції (Фрігія), яка впадає в Ікарійське море.
А б и з — татарський мулла А б і є — одразу, зненацька; знову А б о в і м — бо
Авва — отець, настоятель монастиря
А з а ж — хіба ж, чи ж А з а ж т е — хіба ви А з а л і — чи, хіба Акафіст — церковний піснеспів Альбовім — бо, оскільки Алькоран (коран) —священна книга мусульман Амбон (амвон)—підвищення в церкві перед вівтарем Анафема — прокляття, відлучення від церкви Ангели — у міфології іудаїзму, християнства й ісламу створені богом безплотні істоти, наділені свободою волі і здатні вістити людям волю божества; християнське богослів’я розподіляє їх на дев’ять «чинів», згрупованих у три «лики»: 1) серафими, херувими, престоли; 2) господства, сили, власті; 3) начала, ангели, архангели Ані — аж ніяк А н і м — ані, аж ніяк Аннати — данина, яка виплачувалася папському престолу кожним католицьким єпископом чи настоятелем монастиря при обійманні відповідної посади; дорівнювала річному доходові' єпископа чи настоятеля
Антифон — почерговий спів двох хорів або соліста й хору під час богослужіння Аплікувати — застосовувати, практикувати А п о с т а т —- відступник А р а в і т — араб, аравієць Артикул — твір, розділ, параграф
Архангел — ангельський чин Арцібіскуп — архієпископ А саул (осаул, осавул) —козацький старшина Аспід — отруйна змія; переносно — лиходій, чорт А с п р а — дрібна турецька монета
Баввохвальство — ідолопоклонство, поганство Бадання — звідання, дослідження
Б а з н и к — бузина Бандолет — ремінь через праве плече, до якого кріпилася холодна зброя; різновид турецької вогнепальної зброї — короткі карабіни Барва (барма) — одяг Бардачниця (барделя) — солом’яне сідло, обшите грубим полотном; держално бардаша (бердиша) — сокири із закругленим, у формі півмісяця, лезом Бахматий — татарський кінь Баша (паша) — турецький воєначальник Бебряний — шовковий Безе ц насть—ницість, підлість, мерзенність, безчесність Бенкарт —байстрюк Б и л е — аби
Бинамній — принаймні Бісен — скажений Біскуп — єпископ Блавати — блакитні шовки Б л и з н а — пошкодження, шрам Блюзнити — богохульствувати, святотатствувати Бовван — ідол
Бовім —бо, тому ш.©* оскільки Б р і й н а — брама Бров а р н и к — пивовар Бр оїт и -*— коїти, чинити
Буди — хай буде Бунчук — військова регалія, символ гетьманської влади Б у р м и с т р — виборний голова міського самоврядування, магістрату; помічник війта у містах, яким було надане магдебурзьке праве Бута — пиха, гонор; жаль, туга, скорбота
Вадацтво — полювання Валечний — войовничий Валка — війна Валь чи ти — воювати Василиск — змія, ящірка; міфічна істота, напівптах-напівзмія,